АСТАНА. 2 жовтня. КАЗИНФОРМ - Для Казахстану одним з переваг вступу до СОТ буде активна диверсифікація економіки, а також полегшення доступу до новітніх технологій та іноземним інвестиціям, що сприяє якнайшвидшому прогресу країни і виходу її на траєкторію сталого розвитку.

Про це сказала заступник генерального директора Світової організації торгівлі Валентина Ругвабіза в інтерв'ю журналісту «Казахстанської правди» Олені Федоровій, опублікованому у свіжому номері газети.

Як зазначає видання, заступник генерального директора СОТ Валентина Ругвабіза брала участь в роботі четвертої Міжнародної зустрічі міністрів торгівлі країн, що розвиваються, які не мають виходу до моря, яка пройшла в Алмати.

- У чому, на ваш погляд, основна причина затягування на довгі роки переговорного процесу щодо вступу до СОТ? Наприклад, Росія, яка недавно стала членом цієї організації, вела переговори протягом 18 років, Казахстан - більше 15 років.
- Справа в тому, що вступ до СОТ - далеко не простий процес, він включає в себе двосторонні переговори з тими країнами, які вже є членами СОТ, і в тих напрямках, які є пріоритетними для країн - членів СОТ і держав, які бажають вступити в цю організацію.
Крім того, країна, яка має намір стати членом Світової організації торгівлі, повинна привести своє законодавство у відповідність з правилами СОТ. А це тривалий процес, який вимагає політичного втручання на державному рівні. Мені хотілося б підкреслити і такий момент, що вступ до СОТ не є одномоментним подією, це процес, розтягнутий у часі. Тому що країна - кандидат на вступ до СОТ задовго до цього починає економічні реформи, які, як правило, не закінчуються cо вступом до Світової організації торгівлі, вони тривають і далі.
Що стосується Казахстану, то ми бачимо позитивні результати таких реформ у вас. У вашій країні вони також здійснюються в якості підготовки для вступу до СОТ, і це призвело до того, і це Казахстан значно поліпшив цілий ряд своїх позицій, зокрема, положення в індексі Світового банку з ведення бізнесу, а також в індексі Всесвітнього економічного форуму.
І нарешті, ще одна причина того, що переговорний процес займає так багато часу, полягає в тому, що країна - кандидат на вступ до СОТ часом має свої певні інтереси, які не завжди збігаються з інтересами інших країн - членів СОТ, що вимагає проведення додаткових переговорів.
- У зв'язку з цим як ви розцінюєте позиції Казахстану щодо вступу в СОТ? Скажімо, раніше планувалося, що ще в минулому році він повинен був стати членом Світової організації торгівлі.
- Перш за все, що стосується переговорного процесу, то з точки зору країн - членів СОТ, переговори йдуть добре і мають певний прогрес. Але при цьому треба розуміти, що немає такого поняття, як останній термін вступу в СОТ, і як наслідок - закінчення переговорів. Це нормальний робочий процес по врегулюванню ряду положень. Більш того, як вважають деякі країни - члени СОТ, його успішне просування може призвести до того, що вже в нинішньому році Казахстан стане членом СОТ, якщо будуть виконані певні умови. Але я не можу назвати якийсь певний термін, хоча повторюся: сам переговорний процес йде добре.
- А що дасть нашій країні вступ до СОТ? Не секрет, що в цьому питанні є певна частка скепсису: противники вступу до СОТ, наприклад, лякають низкою негативних наслідків, аж до обвалу внутрішнього ринку.
- Потрібно сказати, що переваги вступу до СОТ для кожної країни є своїми, особливими. В даному випадку, коли ми розглядаємо торговельну структуру Казахстану, то видно, що вона базується в основному на експорті сировинних продуктів, що робить її залежною від коливання цін на світовому ринку. Та й в цілому економіка Казахстану залежить від торгівлі сировиною. Зараз високі ціни на сировину сприяють економічному зростанню Казахстану, але сировинна спрямованість робить вашу економіку вразливою по відношенню до численних проблем, з якими стикається міжнародне співтовариство.
Тому в Казахстані необхідна диверсифікація економіки, тобто відхід від сировинної спрямованості і перехід до виробництва кінцевих продуктів. А вступ до СОТ стане свого роду каталізатором для активізації цього процесу. Тому для Казахстану одним з переваг вступу до СОТ буде активна диверсифікація економіки, а також полегшення доступу до новітніх технологій та іноземним інвестиціям, що сприяє якнайшвидшому прогресу країни і виходу її на траєкторію сталого розвитку.
Що ж стосується скепсису щодо членства в СОТ, то я можу сказати, що зараз СОТ нараховує 156 країн-членів, і жодна з цих країн не вийшла з неї, хоча перебування в СОТ є абсолютно добровільним. Це говорить про те, що ці країни, скоріше, виграють від такого членства, ніж програють.
Якщо повернутися до Казахстану, то я могла б ще сказати про переваги співпраці з СОТ, які дає активна диверсифікація економіки. Це перш за все створення нових робочих місць, що забезпечує зайнятість населення. Крім того, диверсифікація покращує стійкість казахстанської економіки, знижуючи її вразливість і залежність від цін на світовому ринку сировини.
Перевагою вступу в СОТ я б назвала і те, що країни - члени СОТ є свого роду безпечними гаванями для залучення інвестицій, тому що це передбачає роботу по передбачуваним правилами. Ми проводили спеціальні дослідження по країнам, що вступили до СОТ, і, як виявилося, ними було досягнуто чіткий економічний ріст за рахунок залучення інвестицій, причому навіть в ті сектори економіки, які раніше не були традиційними для цих країн. Адже членство в СОТ дає для інвесторів гарантії безпеки їх вкладів в економіку, і це стосується не тільки прямих іноземних інвестицій, але також і внутрішніх вітчизняних інвестицій.
Треба додати ще й те, що за членства в СОТ країна отримує більш передбачуваний і надійніший доступ до світового ринку.
Так, процес приєднання до СОТ дуже тривалий і важкий, в поточному році у нас з'явилося чотири нових члена, в тому числі і Росія, яка дійсно вела переговори протягом 18 років. Здавалося б, навіщо звалювати на себе такий тягар? Але Росії, наприклад, що стала членом Світової організації торгівлі, за даними експертів, це дасть величезні плюси - з'явиться близько сорока тисяч нових робочих місць. А за заявою експертів Світового банку, після усунення експортних бар'єрів для своєї продукції Росія зможе протягом трьох років збільшувати ВВП більш ніж на три відсотки в рік. Хіба це погано?
Важливою перевагою вступу до СОТ є і те, що країни починають працювати за одними правилами, і не тільки в області торговельних відносин, а й у сфері вирішення спірних ситуацій. Тобто тим самим країна переходить як би в іншу систему: якщо раніше вирішення спірних питань відбувалося за принципом «виграє сильніший», коли більш потужне держава отримувала переваги у веденні торгівлі, укладанні контрактів і так далі, то при вступі в СОТ ситуація змінюється, і ви переходите до верховенства права. І спірні питання вирішуються на основі рівноправності і букви закону.
- В такому разі треба розуміти, що складності, які відчувають країни, вступивши до СОТ, викликані тим, що рівень розвитку їхніх економік ще не відповідає деяким світовим параметрам, чи не так? Тому й існує перехідний період?
- Ви абсолютно праві, дійсно, всім знову вступить до СОТ країнам дається певний перехідний період, щоб завершити свої реформи і виконати ті зобов'язання, які були взяті ними під час переговорного процесу. При цьому дійсно складний період переходу я б не стала пов'язувати з негативними або негативними наслідками, скоріше, це проблеми, пов'язані, як я вже сказала, з проведенням економічних реформ і перебудовою відносин всередині країни.
- Як позначиться на вступі в СОТ той факт, що Казахстан є членом Митного союзу?
- Я не можу прокоментувати це конкретно, скажу лише, що кожна країна веде переговори як окрема держава, а не як член якогось союзу. Це стосується і Казахстану, з яким також ведуться переговори як з незалежною державою, а не як з членом Митного союзу. Єдине, хочу підкреслити, що багато країн, будучи членами СОТ, в той же час є і членами митних союзів, але правила СОТ є для них пріоритетними для виконання. Причому правила митних союзів повинні бути приведені у відповідність з правилами СОТ, щоб Митний союз міг стійко функціонувати після індивідуального вступу країн до Світової організації торгівлі. Така сумісність, перш за все, і в інтересах всіх трьох країн Митного союзу - Росії, Казахстану і Білорусі, яка, до речі, теж прагне стати членом СОТ.
Повний текст інтерв'ю читайте - тут.

Світова організація торгівлі (СОТ) створена в 1995 році з метою лібералізації міжнародної торгівлі і регулювання торгово-політичних відносин держав-членів. В даний час в її складі 156 країн, на частку яких у сумі доводилося 95% світового торгового обороту.
СОТ відповідає за розробку і впровадження нових торгових угод, а також стежить за дотриманням членами організації всіх угод, підписаних більшістю країн світу і ратифікованих їх парламентами. Штаб-квартира розташована в Женеві, Швейцарія.