Дані української зовнішньоторговельної статистики за перші 6 місяців поточного року красномовно показують ступінь «ефективності» економічної політики нинішніх київських властей.

Україна так і не змогла подолати тенденцію падіння товарообігу, незважаючи на відносно сприятливі зовнішні і внутрішні умови, зокрема, допомогу з боку урядів США і ЄС, відсутність масштабних бойових дій на Південному Сході та рекордний урожай зернових. Зовнішній товарообіг склав 33,9 млрд дол. США, зменшившись на 10,7% в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (АППГ). Падіння, яке почалося в економіці після перемоги «революції гідності», триває (рис. 1).

Рис.1. Динаміка зовнішньоторговельного обороту України в 2013-2015 рр., Млрд дол. США

Експорт за перше півріччя 2016 р склав 16,6 млрд дол. США, що на 10,2% менше в порівнянні з АППГ, а імпорт - 17,3 млрд дол. США (знизився на 4,5%). Важливо, що зовнішньоторговельне сальдо зведено з негативним підсумком (-0,7 млрд дол.), Тоді як в 2015 р було досягнуте невелике позитивне сальдо (+0,6 млрд. Дол.). Цей факт створює додаткові проблеми для фінансової системи країни, яка відчуває гострий дефіцит твердої валюти.

Мал. 2. Обсяги експорту та імпорту товарів, млрд. Дол. США

Примітно, що в міру падіння товарообігу українська економіка стає все більш залежною від зовнішньої торгівлі. Питома вага витрат на кінцеве споживання у ВВП неухильно знижується з 2013 р, тоді як внесок зовнішньої торгівлі зростає. Якщо в 2013 р зовнішній товарообіг становив 75% від ВВП України, то в 2015 р - вже 83%, і тенденція до зростання зберігається в поточному році.

Якщо поглянути на географічну структуру експорту з України, то слід констатувати: київській владі не вдалося замінити російський ринок європейським, хоча вони доклали всіх зусиль для обмеження торгівлі з Росією, заборонивши поставки багатьох видів продукції. У 2014-2015 рр. експорт в Росію скоротився на 10 млрд. дол., тобто в 3 рази (з 14,8 млрд до 4,8 млрд), але скільки-небудь порівнянного збільшення поставок до країн ЄС не відбулося. Експорт в країни ЄС за той же період не тільки не зріс, але також впав - з 16,8 млрд дол. До 13 млрд дол. (Рис. 3).

Мал. 3. Обсяг експорту з України в країни ЄС і Росію в 2013-2015 рр., Млрд. Дол. США

За підсумками першого півріччя 2016 року експорт в ЄС зріс лише на 400 млн дол. В порівнянні з АППГ, тоді як поставки в Росію впали на 800 млн дол. (Рис. 4).

Мал. 4. Обсяг експорту з України в країни ЄС і Росію в I півріччі 2016 р млрд. Дол. США

Незначне зростання українського експорту в ЄС показує, що угода про Асоціацію України з Євросоюзом не здатне привести її до економічного процвітання.

В рамках економічної частини Угоди Україна були надані квоти на безмитне ввезення продукції з 36 товарних груп [1] . У Києві очікували, що реалізація цих квот надасть стимулюючий вплив на відповідні галузі, позитивно позначиться на розвитку експорту і сприятиме збільшенню обсягу валютної виручки від зовнішньої торгівлі.

Ефективність цього механізму на ділі виявилася мінімальною. Уже в першому кварталі поточного року повністю були вибрані квоти на поставки кукурудзи, соків, меду, цукру, ячмінної крупи і муки, м'яса птиці, обробленого томатів [2] . По пшениці і вівса квота була вичерпана в червні. При цьому обсяг поставок з України до Євросоюзу в 2015 р багаторазово перевищив ліміт по квотам: наприклад, по меду - в 4 рази, сокам - в 7 разів, кукурудзі - в 20 разів [3] , Тобто основна маса продукції експортувалася зі сплатою мита. У той же час по половині позицій передбачені Угодою квоти або залишилися невикористаними (наприклад, про торгівлю молочною продукцією), або були обрані в незначних обсягах [4] . Причини банальні: значна частина української аграрної продукції не відповідає чинним в Євросоюзі нормам сертифікації. Крім того, у ряду квотіруемих товарних груп немає реальної перспективи просування на ринках Європи, а тому перебудовувати виробництво під європейські стандарти просто не має сенсу.

Серйозні негативні зміни відбуваються в товарній структурі експорту.

У поставках за кордон все більше значення набувають сировину, продукція сільського господарства та нізкопередельних сегментів харчової промисловості на шкоду товарам з високою доданою вартістю і машинно-технічної продукції. У першому півріччі 2016 р вартісні обсяги поставок по групах «Продукція хімічної промисловості», «Метали» і «Мінеральні продукти» впали на 23-37%, по групі «Машини та обладнання» - на 6%. У той же час лідером приросту стала стаття «Жири та олії тваринного або рослинного походження» (майже на 22% - рис. 5) [5] .

Мал. 5. Товарний експорт з України за 6 місяців 2016 року в порівнянні першим півріччям 2015 років. (Млрд дол. США)

Експорт по групі «засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавальні засоби» впав з 2013 р більш ніж в три рази (рис.6). Частка машин і устаткування залишалася відносно стабільною: в середньому близько 10%. Однак в грошовому вираженні втрати склали понад 40% (3,9 млрд дол. В 2015 р проти 6,8 млрд в 2013 р). Це говорить як про відсутність перспективних ринків для збуту машинобудівної продукції, так і про те, що українська промисловість більше не в змозі підтримувати конкурентноздатність в даному сегменті.

Мал. 6. Питома вага окремих товарних груп в експорті за 2013 - 6 місяців 2016 рр. (%)

Аналогічна картина складається з продукції хімічної промисловості: коливання її питомої ваги в експорті не перевищили 1%, але вартісний обсяг впав удвічі.

Ще більш масштабним виявилося падіння по групі «Мінеральні ресурси». Основний дохід за цією статтею приносять руди металів, мінеральні палива і нафтопродукти. За підсумками 2015 р питома вага продуктів нафтопереробки в експорті впав в 5,5 разів а по рудам зниження склало 42%. Збереглася негативна динаміка і за підсумками першого півріччя 2016 р .: поставки руди просіли на 26,4% в порівнянні з АППГ, а нафтопродуктів - на 11,5%. Перспективи також невтішні: основну частину рудного експорту України складають поставки залізної руди, світові ціни на яку послідовно знижуються з 2012. При цьому, як вважають галузеві аналітики, в довгостроковому періоді збережуться низькі ціни на руду через її значного перевиробництва [6] . Для української залізорудної експорту це означає відсутність потенціалу зростання.

Немає позитивної перспективи і для металів, які до недавнього часу були найбільшою статтею українського експорту. Через зниження світових цін вартісний обсяг експорту металів впав в 2013-2015 рр. майже в два рази, а за підсумками першого півріччя 2016 року - на 24% в порівнянні з АППГ. При цьому виробництво сталі на українських підприємствах в поточному році росло: за даними World Steel Association, в січні-травні чистий приріст склав 330 тис. Т [7] . Таким чином, спроби компенсувати падіння цін зростанням фізичного обсягу поставок не увінчалися успіхом.

На тлі деградації промислового експорту активно набирає обертів експорт аграрний. Якщо в 2013 році частка продукції АПК в структурі експорту не перевищувала 30%, то за підсумками першого півріччя 2016 року вона наблизилася до 50%. Це було досягнуто за рахунок збільшення виробництва зернових культур, що склали за підсумками 2015 р 70% від загального експорту сільськогосподарської продукції. Фізичні обсяги поставок зернових щороку ставили нові рекорди: в 2013/2014 р маркетинговому році було вивезено за кордон 32,4 млн т зернових, а в 2015/2016 році - вже на 7 млн ​​т більше [8] . Однак збільшення пропозиції нівелювалося зниженням світових цін на зерно: в 2016 р за підсумками півріччя вартісний приріст склав лише 1,36%.

Поряд з зерновими культурами, послідовно зростають також поставки за кордон масложирової продукції. Ця галузь є найбільш «експортоорієнтованої»: на зовнішні ринки поставляється, зокрема, близько 90% всього виробленого в Україні соняшникової олії. За підсумками першого півріччя 2016 р стаття «Жири та олії тваринного або рослинного походження» показала приріст на 22% до аналогічного періоду 2015 року, при цьому питома вага цієї категорії виріс в 2013-2015 рр. з 5,6% до 8,7% в загальній структурі експорту. Однак понад 90% продукції, що поставляється за кордон продукції - це нерафінована олія, що не дозволяє віднести даний сегмент до категорії товарів з високою доданою вартістю.

Що стосується імпорту, то близько 80% всіх поставок в Україну становлять машини і устаткування, мінеральні продукти, продукція хімічної промисловості, транспортні засоби, полімерні матеріали та метали (рис. 7). У порівнянні з АППГ імпорт в першому півріччі 2016 р знизився на 4% за рахунок двократного падіння по групі «Мінеральні продукти». У той же час всі інші значущі групи продемонстрували зростання в середньому на 13% (за коштами транспорту - на 77,5%). Це демонструє зростаючу залежність України від імпорту продукції середніх і високих переділів.

Мал. 7. Структура товарного імпорту в Україну в 2013 - першій половині 2016 рр. (%)

Несприятлива кон'юнктура світових цін на метали та сировинні товари, а також слабкий експортний потенціал промисловості України привели до зміни структури її економіки. Розвивається тільки агропромисловий комплекс, продукція якого поставляється за кордон. При цьому в міру деградації виробництва і експорту товарів з високою доданою вартістю неминуче буде зростати залежність української економіки від імпорту продукції високих переділів. На тлі звужуються експортних можливостей це означатиме стабільно негативне зовнішньоторговельне сальдо.

Слід також очікувати подальшого зростання імпорту з країн ЄС відповідно до Угоди про створення ЗВТ, в рамках якого з 01.01.2016 р Україна скасувала мита приблизно на 70% всієї продукції з Європи. За підсумками першого півріччя 2016 р імпорт з ЄС зріс на 4,1%. На поточний момент масового напливу європейських товарів на внутрішній ринок України вдається уникнути тільки через високий курс євро по відношенню до гривні. При цьому реально наростити експорт в країни ЄС Україна може лише в обмежених масштабах і лише за певними товарними групами - в силу невідповідності своїх технічних умов і стандартів виробництва європейським.

Для технічного переоснащення промисловості та переходу на європейські стандарти потрібно не менше 90 млрд євро, але взяти ці гроші, на жаль, немає звідки. Влада не в змозі навіть стимулювати промисловий експорт за допомогою надання фінансових гарантій - в бюджеті немає на це коштів, а більшість підприємств-експортерів не володіють необхідними ресурсами ні для виконання експортних контрактів, ні для модернізації основних фондів.

В цілому зовнішньоторговельна статистика за перше півріччя 2016 р показує, що втрата російського ринку, на який поставлялася основна частина промислової продукції високих переділів, запустила механізм деіндустріалізації України. Республіка скочується навіть не в 20-й, а в 19-е століття, і в недалекому майбутньому українці забудуть, що колись виробляли ракети, авіаційні двигуни, тепловози і т. Д. Деградація української економіки триває, і скоро нинішні біди - зростання цін на продовольчі і промислові товари, підвищення житлово-комунальних тарифів, банкрутство підприємств, безробіття, збільшення зовнішнього боргу, розпродаж за копійки державної власності - здадуться простим громадянам «квіточками». Перші кроки ... Одна надія - на підсобні господарства та особисті городи, які не дадуть більшості українців померти від голоду.

У далекому 1965 році американський генерал Кертіс Лімей під час війни в Індокитаї пригрозив «вбомбіть В'єтнам в кам'яний вік» (to bomb them into the stone age). Схоже, що київські «революціонери» примудрилися зробити це по відношенню до власної країни без допомоги американських ВПС.

[1] Перелік квот см. http://www.kmu.gov.ua/docs/EA/Annexes_title_IV/01_Annexes_Appendix%20I-A.pdf (Дата звернення: 03.08.2016). Найбільш значними є квоти на поставку пшениці (950 тис. Т), кукурудзи (400 тис. Т), ячменю (250 тис. Т), соків (10 тис. Т).

[2] Див. http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=1550d05a-f18d-459b-86d2-eb1fb9525dd5&title=VikoristanniaTarifnikhKvotVRamkakhPvzvt (Дата звернення: 03.08.2016).

[3] Див. http://economics.unian.ua/agro/1381399-ukrajina-vje-vikoristala-85-vsih-kvot-na-bezmitniy-eksport-prodovolstva-do-es.html (Дата звернення: 03.08.2016).

[4] Див. http://agroconf.org/content/uak-pro-kvoti-u-detalyah (Дата звернення: 03.08.2016).

[5] На рис. 1 і рис. 2 відображені групи з найбільшою питомою вагою щодо 2013 року, сумарно охоплюють понад 83% всього експорту (для першого півріччя 2016 року - більше 88%). Інформація за 2013-2015 г.взята з матеріалів Державної служби статистики України (Укрстат).

[6] Див. http://www.metalindex.ru/news/2016/06/27/news_53128.html (Дата звернення: 22.07.2016).

[7] Див. Crude steel production 2016-2015, World Steel Association. URL: https://www.worldsteel.org/statistics/crude-steel-production0.html (Дата звернення: 25.07.2016).

[8] За даними Міністерства аграрної політики і продовольства України.