Такі яскраві і трохи розмиті пам'яттю 90-е.

ЗАРПЛАТА

Середня зарплата в 1991 році, відразу після здобуття незалежності, почала різко зростати через інфляцію, яка прискорилася з 4% в серпні до 24% в грудні. За рік ціни збільшилися в 3,9 рази, а заробітки - вдвічі, в середньому з 250 до 500 рублів. У доларах за тодішнім офіційним курсом 1,8 руб ./$ це було $ 270, але реально громадянам продавали долари за комерційним курсом 27 руб ./$, тобто вся зарплата "коштувала" всього $ 18. Але навіть на великі зарплати мало що можна було купити через що почався тотального дефіциту товарів, особливо в глибинці. Кіло м'яса подорожчало з 3-4 до 10-12 рублів, буханець хліба - 40 копійок проти 16. Ну а тіньові доходи, якщо у кого-то і були, то невеликі - наприклад, у бабусь, які торгували зеленню на нелегальних базарчиках

За чверть століття зарплати зросли: середня в 2016 році перевалила за 5300 грн ($ 213). Але і товари подорожчали: кіло м'яса або масла коштує 60-80 грн, а буханець хліба - 8-9 грн. Зросла і прірву між заробітками: якщо в 1991-му мінімальна і максимальна зарплата відрізнялися приблизно втричі, то зараз - в 7,5 раз. Причому 21% працівників отримують менше 2 тис. Грн, 27% - від 2 до 3,5 тис. Грн, 20% - від 3,5 до 5 тис. Грн, 24% мають 5-10 тис. Грн і тільки 8% - понад 10 тис. грн. На жаль, але за 25 років розцвіла і тіньова економіка, де доходи працівників порахувати неможливо. Це, за словами експертів, означає, що багатьом працівникам, офіційно отримують низькі зарплати, платять в конверті ще 2-3 зарплати. Ще одна відмінність нинішніх умов від життя в 1991 році - розвиток підприємництва, яке практично було відсутнє в СРСР. Так, в Україні зараз - 6 млн підприємців (25% працездатного населення), а в 1991 р їх налічувалося менше 1%.

РОБОТА

Найбільш малопрестижного вважалися професії інженерів і наукових співробітників НДІ: хороших вакансій немає, а зарплата мізерна - 105-110 рублів. Навіть роботяги на будівництві або заводі мали як мінімум удвічі більше. Щоб в НДІ заробити гідні 250 рублів, треба було років 10 протирати штани до посади заввідділом, або захищати кандидатську дисертацію і намагатися влаштуватися викладачем в вуз, або шукати підробіток. Зазвичай брали ще півставки на своїй роботі і шукали заробітки на стороні, аж до роботи ввечері прибиральницею. А ось адвокати, працівники торгівлі, таксисти, офіціанти і механіки в автосервісі були в пошані: у юристів були високі заробітки, торгівля "сиділа" на дефіциті, продаючи товари підвищеного попиту з-під поли, а таксисти, офіціанти і механіки, крім непоганий офіційної зарплати, мали постійні чайові.

Зараз навпаки: багато юристів маються без гідної роботи, а торгують, таксують і подають їжу в кафе тільки ті, хто більше нічого не вміє. Інженерних кадрів нині дефіцит, і зарплата у них стартує від 7-8 тис. Грн. У ціні нова професія, про яку 25 років тому і мови не було - IT-шник: у них найвищі заробітки серед найманих працівників: близько $ 1000, що в 5 разів вище за середню зарплату в країні. Але конкурси в технічні вузи як і раніше невеликі, за винятком IT-спеціальностей; більшість випускників все одно прагнуть стати юристами і банкірами.

ВІДПОЧИНОК

Після здобуття незалежності виїжджати за кордон стало прошу. Але реально дозволити собі відпочинок в Туреччині або Болгарії могли лише одиниці: для цього був потрібний, по-перше, закордонний паспорт, а по-друге - валюта: її покупка хоча і не була з 1990 р кримінально караною, але комерційний курс для населення становив 27 руб ./$, так що на зарплату можна було купити лише близько $ 20. Тому люди відпочивали, як при СРСР, в Криму (хоча Севастополь був тоді закритим для туристів містом через велику кількість військово-морських об'єктів) і в Сочі. Народ простіше їхав до Одеси і приморські міста Херсонщини та Запорізької області. Популярні були лікувальні санаторії в містах-курортах - Трускавець , Моршин, Єсентуки, Саки, Кисловодськ. Скромний 2-тижневий сімейний відпочинок втрьох, наприклад, в Судаку коштував 1000 руб. (Близько 20 тис. Грн за сьогоднішніми цінами, 470 грн / день з людини). Ну а за меншу в 4 рази суму можна було зняти на 2 тижні будиночок на базі на березі Дніпра, Бугу, Десни, Росі з 3-разовим харчуванням.

Зараз українці обходять стороною анексувати Росією Крим, вважаючи за краще бюджетний відпочинок на одеському узбережжі - Затока, Коблево, Кароліно-Бугаз, Чорноморськ (колишній Іллічівськ) і пляжах Азовського моря (Бердянськ, Приморськ, Скадовськ ). Такий відпочинок і тепер коштує від 450 грн / добу з людини. Користується попитом літній відпочинок в Карпатах, і зелений туризм на Херсонщині та Полтавщині. Тут ще дешевше: ліжко-місце з 3-разовим харчуванням коштує від 400 грн. Оговтавшись від обвалу гривні, наші туристи знову кинулися в уподобані Туреччину і Єгипет: тижневий відпочинок зі сніданком в 3 * готелі в Єгипті коштує від $ 400, в Туреччині - від $ 450 з людини (1400-1600 грн на добу).

АВТОМОБІЛІ

Нову машину - а мова йде про "Жигулях", "Москвичах" і "Запорожцях" - купити могли тільки передовики виробництва, що відстояли в черзі 3-5 років. Причому в кредит автомобілі не продавали, тільки за готівку. На "Волгах" їздила партійна еліта, футболісти команд вищої ліги і відомі артисти, а ринок б / у авто був розвинений слабо. Був ще мізерний шанс виграти авто в держлотерею. Причому виграшні квитки "цеховики" скуповували втридорога - це була можливість легалізувати тіньові гроші.

Зараз купити автомобіль не проблема, але українці все рідше купують новинки відомих світових виробників. Причина очевидна: після триразової девальвації гривні пристойні іномарки стали більшості не по кишені. І хоча в країну почали ввозити старі автомобілі, випущені після 2010 року, які з 1 серпня подешевшали на 2-3 тисячі доларів, найпопулярнішим авто серед українців, як і раніше вважається запорізький "Сенс". Ну а в селах "розсікають" на 20-30-річних "Жигулях-копійках": на них і в місто, і на ринок, і на відпочинок до найближчої водойми їздять, і вантажі на причепах перевозять.

ПОБУТ

Ознаками заможності вважалися меблева стінка типу "труну Білосніжки" - з кришталевими келихами, салатниці і вазами, які мирно сусідили з книгами класиків в позолочених палітурках. Визначали рівень також килими на стінах і підлозі, кришталева люстра на стелі, кольоровий телевізор і "Бабин" магнітофон. Пральна машина-напівавтомат "Малютка", після якої білизна вичавлювати вручну, вважалася щастям. Все це діставалося, як правило, по знайомству. Про "розумних" кухонних машинах типу мультиварки або мікрохвильовки не було й мови, салати доводилося різати виключно вручну, а тости (їх тоді називали "грінки") смажили на сковороді. Ну а самі сковорідки Каструлі були алюмінієвими або емальованими: нержавіюча сталь вважалася дорогим металом і використовувалася на оборонні потреби держави.

Килими та кришталь залишилися в минулому, в тренді - "розумні" будинки і квартири-студії. Стінки змінила меблі-трансформер (ліжко-шафа), з'явилися "плазми" з екраном 1,5-2 метра і більше по діагоналі і "розумна" побутова техніка. Все це доступно кожному, навіть якщо в кредит. Але головне диво, в порівнянні з радянськими часами - комп'ютери та інтернет, який став безкоштовним джерелом будь-якої мислимої інформації. На жаль, є у всесвітньої павутини і зворотна сторона: якщо чверть століття тому діти грали на вулиці в рухливі ігри, а дорослі читали книги і забивали у дворі доміношна "козла", то тепер і ті, і інші все більше часу проводять в мережі.

РОЗВАГИ

На початку 90-х всі доступні радості життя працювали тільки в денний час: дівчину можна було зводити в кіно за два рубля, а потанцювати на дискотеці обоходілось в трійку, але працювало диско тільки до 23:00. Опівнічники ж збиралися на дому і влаштовували популярні тоді концерти-квартирники. А ті, у кого були мегамодние на той час відеомагнітофони, коротали час за переглядом азіатських бойовиків і легкої еротики. До речі, в 1991-му в Києві з'явилося перше українське казино. Запрацювало воно в підвалі готелю "Русь", там було всього вісім ігрових автоматів і вісім столів, а ставки приймалися тільки в іноземній валюті. Тоді ж почала зароджуватися і світське життя молодої країни: у Палаці " Україна "Відбувся перший національний конкурс краси, в якому перемогла 17-річна студентка Ольга Овчаренко, яка згодом виїхала працювати в США. Змінювалися і ЗМІ - всього через рік, в 1992-м, світло побачив перший український еротичний журнал" Лель ", який справив фурор серед читачів.

Сьогодні гуляти можна всю ніч - були б сили. Суші-бари, італійські ресторани, американські піцерії, бари, паби, клуби, караоке - заклади на будь-який смак дано прижилися. Їх так багато, що просто відкрити місце з гарною кухнею недостатньо - потрібна "фішка". Наприклад, у Львові є ціла мережа закладів з нестандартною подачею страв: там і батогом відшмагати можуть, і на гроші нагріти, і в клітці замкнути. А ось казино після офіційної заборони в 2009 році перекочували в підпіллі. Зате час можна згаяти на всіляких фестивалях (їжі, спорту, тварин і навіть вусів або котиків) або за переглядом все тієї ж "полунички", але вже в інтернеті.

МУЗИКА І КІНО

Що впав залізна завіса відкрив двері і для світових музичних хітів: в магнітофони українських меломанів перекочувала музика в стилі евроденс (суміш диско і хіп-хопу). Танцполи буквально рвали поп-групи Ace of Base, Dr. Alban, Modern Talking. Не відставали від них і радянські колеги, які швидко вловили тренд і почали один за іншим видавати вітчизняні зразки: "Кар-мен", Ліка Стар, "Мальчишник" і ін. На весь СРСР в 1991 році прогриміла група "Технологія" - російськомовна копія британців Depeche Mode. Тим часом на українській сцені сяяли "Брати Гадюкіни": вийшов в 1991-му альбом "Ми - хлопці з Бандерштадту" справив ефект бомби, що розірвалася. Ну а уми завсідників відеосалонів займали Сильвестр Сталлоне - зірка бойовика "Роккі", і Арнольд Шварценеггер. У листопаді 1991 року Україна вперше дізналася, що "Багаті теж плачуть". Це був другий латиноамериканський серіал (після "Рабині Ізаури", яку показали в 1988-1989 роках).

Сьогодні українські меломани можуть вибирати музику на будь-який смак, і для цього їм більше не потрібні касети і диски - все хіти можна скачати в інтернеті за лічені секунди. Небувалих обертів набрала клубна електронна музика: від хіп-хопу, реггі, інді-року до дабстепа, мумбакора і екстремального нойза. Зірками зараз стають учасники різних талант-шоу і навіть звичайні люди, чиї ролики просто популярні в мережі. Друге дихання відкрилося і у серіалів - українці з нетерпінням чекають продовжень "Шерлока", "Ігри престолів" та інших світових хітів.

ЗВ'ЯЗОК

На початку 90-х навіть мови про високі технології не було: жителів великих міст тільки почали масово підключати до стаціонарних телефонів. І для цього треба було, як і всюди, вистояти чергу і встати на облік. Уже через рік-два в країні з'являться перші пейджери, радіотелефони та визначники номера, але поки в розпорядженні городян були тільки телефонні автомати на вулицях. Коштувало це благо цивілізації дві копійки за три хвилини розмови. А спритна молодь вміла дзвонити безкоштовно: дрібниця прив'язували за волосінь і кидали в проріз, звідки після завершення розмови витягали назад.

Сьогодні завдяки інтернету можна не тільки легко зв'язатися з людиною поза домом, а й практично переміститися в будь-яку точку планети. На другий план відійшли навіть смс - в тренді додатки-месенджери. Через них за допомогою мобільного інтернету можна безкоштовно вести переписку, дзвонити, відправляти фотографії і навіть влаштовувати відеоконференції. Ну а провідні ІТ-компанії активно впроваджують окуляри додаткової реальності. Та й дзвонити доводиться все рідше: один з небагатьох українців обходиться без сторінки в соцмережах, де він ділиться з читачами своїми думками та новинами і хвалиться закордонними поїздками.

МОДА

У 1991-му для модників і модниць України почалася ціла фешен-революція - після розпаду Союзу в країну буквально хлинула стильний одяг із сусідніх Польщі, Югославії, Болгарії, Туреччини та Чехословаччини. Представниці прекрасної статі хизувалися в різнокольорових лосинах і джинсах-Мальвинах, а предметом гордості будь-якого модника з 90-х стали джинси-варенки "піраміди" (з верблюдом на етикетці) і різнокольорові штани-слакси. Верхи ж фірмового смаку вважалося завершити туалет підробленої олімпійкою Adidas забарвлення "вирвіглаз", або моторошно модним турецьким светром Boys. Крім того, будь-який поважаючий себе стиляга, в залежності від статусу, повинен був обзавестися шкіряною курткою-косухой, дутим пуховиків, або малиновим піджаком а-ля Versace.

Мода - явище циклічне, і ретро 90-х сьогодні трансформувалося в вуличний "кежуал". Магазинні полиці, як і в 90-е, встелені "вареними" джинсами із завищеною талією, шовковими блузами з подплечниками, вінтажними кросівками, лаконічними топами і куртками-косухи. Крім того, сьогодні писком моди вважаються нехитрі сукні простого крою. Образ прийнято доповнювати туфлями-човниками на середньому каблуці, масивними прикрасами і підвісками-Чокер. На гребені хвилі зараз стиль "бохо шик", в якому поєднується на перший погляд непоєднуване - грубі чоботи, мереживні сукні, безліч біжутерії і широкополі капелюхи.

ЇЖА

Гастрономічні уподобання українців в 90-х не рясніли розповідями різноманітністю: гроші у людей були, але купувати на них було рішуче нічого. Без проблем можна було дістати, мабуть, тільки хліб. А за все інше (молоко, свіже м'ясо, цукор) доводилося битися у величезних чергах, та й більше 1-2 кг в одні руки не продавали. Щоб гідно відзначити домашнє свято і виставити на стіл сервелат, "Пташине молоко" або Київський торт, доводилося напружувати всі свої зв'язки на продуктових базах або цілими днями вартувати біля магазинів - в надії, що "викинуть" якийсь делікатес. До того ж затаритися можна було тільки при наявності відрізного купона, пачку яких видавали разом із зарплатою. Спочатку в магазинах був строгий облік купонів, але він швидко зійшов нанівець, оскільки люди навчилися друкувати купони на ... звичайному папері!

Сьогодні ситуація в супермаркетах виглядає в точності до навпаки: полки рясніють всілякими смаколиками, але через кризу дозволити їх собі можуть не всі. Тому наші виробники навчилися робити брі та пармезан, хамон і бастурму. Шаленою популярністю користуються морепродукти і готове м'ясо для стейків - часи, коли господиня нарізала філе, давно позаду. Домашня кухня стала більш інтернаціональною: домогосподарки освоїли супи-пюре, італійську лазанью, іспанську паелью і китайську локшину, а на десерт домашніх радують шоколадними Брауні і лимонним печивом. Причому рецепти можна відшукати в інтернеті: кулінарні книги давно канули в лету.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram