1. Зобов'язання і розрахунки у валюті
2. продана валюта
3. нараховані відсотки
4. відсотки виплачені
5. Зобов'язання у валюті - розрахунки в рублях
6. ДУМКА ЧИНОВНИКА
7. ДУМКА ЧИНОВНИКА

Остафій Ірина Борисівна,
головний експерт експертно-консультаційного відділу компанії ПРАВОВЕСТ

Журнал " В курсі правового справи ", 2009рік, №23

Боротися з економічною кризою без позикових коштів складно. В умовах фінансової нестабільності компанії вважають за краще оформляти зобов'язання за договором позики у валюті. Розглянемо особливості бухобліку та оподаткування у організації-позичальника при отриманні процентної позики (кредиту).

Зобов'язання і розрахунки у валюті

отримано позику

З 1 січня 2009 року для формування в бухгалтерському обліку та звітності інформації про витрати, пов'язані з отриманням позики (кредиту), використовується ПБО 15/2008. Отримана позика не є доходом у позичальника і визнається кредиторської заборгованості в сумі, зазначеній в договорі 1 . Короткострокові позики (отримані на термін не більше 12 місяців) відображаються за кредитом рахунка 66 «Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках» , А довгострокові (отримані на термін більше 12 місяців) - по кредиту рахунку 67 «Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками» 2 . Для відображення в бухобліку надійшла на валютний рахунок валюта перераховується в рублі за курсом ЦБ РФ, що діяв на дату здійснення операції. Записи виробляються в рублях і валютному еквіваленті 3 .

приклад

1 вересня 2009 року на валютний рахунок організації надійшов валютну позику в сумі 100 000 дол. Бухгалтер відобразить в обліку:

При обчисленні податку на прибуток сума отриманої позики доходом не визнається 4 .

Найменування операціїКореспонденція рахунківСума, руб.ДокументДебетКредит

1 вересня 2009 року (курс ЦБ РФ - 31,8397 руб. / Дол.)

Отримано суму позики в розмірі 100 000 дол. На валютний рахунок (100 000 дол. Х 31,8397 руб. / Дол.)

52

66 (67)

позику

3 183 970

(100 000 дол.)

Виписка з валютного рахунку

продана валюта

Залучений позику необхідний для розрахунків з контрагентами, тому іноземну валюту потрібно перевести в рублі. Банк списує кошти з валютного рахунку на підставі доручення на продаж валюти. На цю дату слід провести перерахунок грошових коштів, що знаходяться на валютному рахунку, і відобразити в бухобліку інший дохід або витрата, залежно від виду курсової різниці 5 . Надходження від продажу іноземної валюти визнаються іншими доходами організації, а фактично продана сума - іншими витратами 6 .

Приклад 1 (продовження)

Доручення про списання всієї суми отримано банком 3 вересня 2009 року. В цей же день банк продав валюту за внутрішнім курсом 30,9 руб. / Дол. Бухгалтер зробить такі проводки:

Найменування операціїКореспонденція рахунківСума, руб.ДокументДебетКредит

3 вересня 2009 року (курс ЦБ РФ - 31,9730 руб. / Дол.) Відображено дохід від переоцінки валюти ((31,9730 руб. / Дол. - 31,8397 руб. / Дол.) Х 100 000 дол .) 52 91-1 13 330 Бухгалтерська довідка Списано валюта (3 183 970 руб. + 13 330 руб.) 57 52 3 197 300 (100 000 дол.) Доручення на продаж валюти, виписка з валютного рахунку на розрахунковий рахунок зараховано суму в рублях (100 000 дол. х 30,9 руб. / дол.) 51 76 3 090 000 Виписка по розрахунковому рахунку Відображено дохід від продажу валюти 76 91-1 3 090 000 Доручення на продаж валюти

Списана вартість валюти

91-2

57

3 197 300

При обчисленні податку на прибуток позитивна (негативна) курсова різниця , Що виникла при перерахунку іноземної валюти, визнається позареалізаційних доходів (витратою) на дату її продажу 7 . Крім того, на цю дату утворюється позареалізаційні доходи (витрати) у вигляді позитивної (негативної) курсової різниці, що виникає внаслідок відхилення курсу продажу іноземної валюти за внутрішнім курсом банку від офіційного курсу, встановленого ЦБ РФ 8 . У наведеному прикладі утворюються позареалізаційні доходи від переоцінки валюти в сумі 13 330 руб. і позареалізаційні витрати в сумі 107 300 руб. (3 197 300 руб. - 3 090 000 руб.) Від операції з продажу валюти.

З огляду на, що в бухобліку сума доходів і витрат при продажу валюти відображається розгорнуто, а для цілей оподаткування визнається тільки негативна різниця, за правилами ПБУ 18/02 повинні бути відображені постійний податковий актив і постійне податкове зобов'язання. У той же час в бухобліку фінансовий результат від операції дорівнює величині позареалізаційних витрат для цілей оподаткування. Тому невідображення різниць не матиме ніякого впливу на суму податку на прибуток, зазначену в бухгалтерському балансі.

нараховані відсотки

У бухобліку витрати по позиці показуються відокремлено від основної суми за договором. До них відносяться:

- відсотки, що приєднуються до оплати позикодавцю (кредитору);

- додаткові витрати по позиках (суми, що сплачуються за інформаційні та консультаційні послуги, експертизу договору позики (кредиту), інші витрати, пов'язані з отриманням позикових коштів).

Сума відсотків за договором позики в повному обсязі включається до інших витрат на останню звітну дату, за винятком частини, яка підлягає включенню у вартість інвестиційного активу 9 .

Нагадаємо! Інвестиційний актив - об'єкт незавершеного виробництва та незавершеного будівництва, який згодом буде прийнятий до бухобліку позичальником в якості основного засобу (включаючи земельну ділянку), нематеріального активу, іншого необоротні активи.

Тобто, якщо організація отримала позику (кредит) на будівництво об'єкта нерухомості, відсотки відображаються за дебетом рахунка 08 «Вкладення у необоротні активи »На останнє число кожного місяця. Якщо на придбання, спорудження, виготовлення такого активу були витрачені кошти нецільового позики, нараховані відсотки включаються до його вартість в частці, встановленої пунктом 14 ПБО 15/2008. В останній день кожного місяця необхідно перераховувати суму позики з урахуванням курсу ЦБ РФ 10 . Новоутворена курсова різниця визнається в складі інших доходів або інших витрат 11 . Крім цього перерахунок проводиться на дату повернення суми кредитору.

Повернемося до нашого прикладу.

Приклад 1 (продовження)

Позика отриманий на поповнення оборотних коштів. Договором позики передбачена фіксована ставка в розмірі 25% річних. Проведення будуть наступними:

Найменування операціїКореспонденція рахунківСума, руб.ДокументДебетКредит

30 вересня 2009 року (курс ЦБ РФ - 30,0922 руб. / Дол.) Відображено позитивна курсова різниця при переоцінці суми позики ((30,0922 руб. / Дол. - 31,8397 руб. / Дол.) Х 100 000 дол.)

66 (67) позику

91-1

174 750

Бухгалтерська довідка

Нараховані відсотки за вересень 2009 року ((100 000 дол. Х 25% / 366 дн. Х 30 дн.) Х 30,0922 руб. / Дол.)

91-2

66 (67)

відсотки

61 664

(2049,18 дол.)

Довідка-розрахунок,

бухгалтерська довідка

При обчисленні податку на прибуток курсова різниця від переоцінки суми позики визнається позареалізаційних доходів або витратою на останній день кожного звітного періоду і на дату погашення зобов'язання 12 . Сума нарахованих відсотків належить до складу позареалізаційних витрат з урахуванням особливостей, передбачених статтею 269 НК РФ 13 . Платнику податків запропоновано два варіанти розрахунку граничної величини відсотків. Свій вибір необхідно закріпити в обліковій політиці для цілей оподаткування 14 .

При першому варіанті відсотки відображаються в складі витрат у повній сумі, якщо їх величина істотно не відхиляється від середнього рівня відсотків за позиковими коштами, виданими в тому ж кварталі (місяці - для платників податків, що перейшли на вирахування щомісячних авансових платежів виходячи з фактичного прибутку) на зіставних умовах. Порівнянними є позики (кредити), видані в тій же валюті на ті ж терміни в порівнянних обсягах під аналогічні забезпечення.

Істотним відхиленням розміру нарахованих відсотків за позикою (кредитом) вважається відхилення більш ніж на 20% у бік підвищення або зниження від середнього рівня відсотків, нарахованих за аналогічними зобов'язаннями, виданими в тому ж кварталі на порівнянних умовах. Другий варіант дозволяє врахувати при оподаткуванні витрати в сумі, що не перевищує ліміт, встановлений абзацом 4 пункту 1 статті 269 НК РФ. З 1 вересня 2008 року до 31 грудня 2009 року гранична величина відсотків за зобов'язаннями в іноземній валюті становить 22%. Сума відсотків, що перевищує граничний розмір, при обчисленні податку не враховується 15 .

При методі нарахування порядок визнання відсотків у витратах не залежить від термінів їх сплати, встановлених договором позики. В аналітичному обліку сума належних до сплати відсотків відбивається щомісяця 16 . Визначення граничного розміру і визнання витрат у вигляді відсотків здійснюється на кінець відповідного звітного періоду 17 .

З огляду на, що в нашому прикладі відсоткова ставка встановлена ​​договором позики вище граничної величини, сума відсотків, що підлягають включенню до складу позареалізаційних витрат, складе 54 264,62 руб. ((100 000 дол. Х 22% / 366 дн. Х 30 дн.) Х 30,0922 руб. / Дол.). У бухобліку необхідно відобразити постійне податкове зобов'язання на суму 1480 руб. (Дебет 99 кредит 68 ) 18 .

відсотки виплачені

На дату виплати відсотків необхідно провести переоцінку зобов'язання з урахуванням курсу ЦБ РФ, що діяв на дату виплати 19 . У бухобліку визнається інший дохід або інший витрата, в залежності від виду курсової різниці 20 . Для виплати відсотків потрібно купити валюту у банку. Придбання валюти відбивається в бухобліку з використанням рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» . У дебет цього рахунку списується сума, спрямована на придбання валюти (в кореспонденції з рахунком 51 «Розрахунковий рахунок»), за кредитом відображається сума, витрачена на придбання валюти (в кореспонденції з дебетом рахунка 52 "Валютний рахунок"). Внутрішній курс банку на дату купівлі валюти, як правило, вище офіційного курсу ЦБ РФ, тому у організації-позичальника виникає інший витрата 21 .

Приклад 1 (продовження)

Відсотки позикодавцеві сплачуються не пізніше 15-го числа наступного місяця. Валюта придбана за внутрішнім курсом банку 30,5 руб. / Дол.

Найменування операціїКореспонденція рахунківСума, руб.ДокументДебетКредит

15 жовтня 2009 року (курс ЦБ РФ - 29,4651 руб. / Дол.) Відображено інший дохід від переоцінки суми нарахованих відсотків, що підлягають перерахуванню позикодавцеві (2049,18 дол. Х (30,0922 руб. / Дол. - 29,4651 руб. / дол.)) 66 (67) відсотки 91-1

тисячі двісті вісімдесят п'ять

Бухгалтерська довідка Спрямовані кошти для покупки валюти в сумі 2050 дол. (2050 дол. Х 30,5 руб. / Дол.) 76 51

62 525

Доручення на купівлю валюти, виписка банку по розрахунковому рахунку Зараховано на валютний рахунок валюта (2050 дол. Х 29,4651 руб. / Дол.) 52 76

60 403 (2050 дол.)

Виписка банку з валютного рахунку Відображено збиток від покупки валюти 91-2 76

2122

Бухгалтерська довідка

Виплачено суму відсотків позикодавцеві

(2049,18 дол. Х 29,4651 руб. / Дол.)

66 (67)

відсотки

52

60 379

(2049,18 дол.)

Виписка банку з валютного рахунку

При обчисленні податку на прибуток позитивна курсова різниця, що утворилася при переоцінці суми нарахованих відсотків, визнається позареалізаційних доходів 22 , Збиток від покупки валюти по внутрішньому курсу банку - позареалізаційних витратою 23 .

Зобов'язання у валюті - розрахунки в рублях

Законодавство дозволяє встановити в договорі, що зобов'язання підлягає оплаті в рублях у сумі, еквівалентній сумі в іноземній валюті або умовних одиницях 24 . У цьому випадку підлягає сплаті в рублях сума визначається за офіційним курсом відповідної валюти або умовних грошових одиниць на день платежу, якщо інший курс або інша дата його визначення не встановлені законом або угодою сторін.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з отриманим позиці, нарахування та виплати відсотків аналогічно викладеному вище за винятком купівлі та продажу іноземної валюти 25 .

приклад 2

Сума позики за договором становить 100 000 дол. За курсом ЦБ РФ на дату отримання грошових коштів. Сума відсотків - 25% річних - сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем їх нарахування за курсом ЦБ РФ на дату сплати. Договір позики містить умову про зміну процентної ставки. На розрахунковий рахунок організації 1. вересня 2009 року надійшли позикові кошти.

Бухгалтер зробить такі проводки:

Найменування операціїКореспонденція рахунківСума, руб.ДокументДебетКредит

1 вересня 2009 року (курс ЦБ РФ - 31,8397 руб. / Дол.) Отримано суму позики в розмірі, еквівалентному 100 000 дол., На розрахунковий рахунок (100 000 дол. Х 31,8397 руб. / Дол. )

51

66 (67) позику

3 183 970

Виписка з розрахункового рахунка 30 вересня 2009 року (курс ЦБ РФ - 30,0922 руб. / Дол.) Відображено позитивна курсова різниця при переоцінці суми позики ((30,0922 руб. / Дол. - 31,8397 руб. / Дол.) х 100 000 дол.)

66 (67) позику

91-1

174 750

Бухгалтерська довідка Нараховано відсотки за вересень 2009 року (100 000 дол. Х 25% / 366 дн. Х 30 дн.) Х 30,0922 руб. / Дол.)

91-2

66 (67) відсотки

61 664

Бухгалтерська довідка 15 жовтня 2009 року (курс ЦБ РФ - 29,4651 руб. / Дол.) Відображено інший дохід від переоцінки суми нарахованих відсотків, що підлягають перерахуванню позикодавцеві (2049,18 дол. Х (30,0922 руб. / Дол. - 29 , 4651 руб. / дол.))

66 (67) відсотки

91-1

тисячі двісті вісімдесят п'ять

Бухгалтерська довідка

Виплачено суму відсотків позикодавцеві

(2049,18 дол. Х 29,4651 руб. / Дол.)

66 (67)

відсотки

51

60 379

Виписка банку по розрахунковому рахунку

Однак при обчисленні податку на прибуток є відмінності.

Сума отриманої позики не є доходом з метою оподаткування 26 . Відповідно при погашенні зобов'язання немає витрати.

Але при відображенні різниць, що утворюються через зміну курсу долара по відношенню до рубля, діють зовсім інші норми. У податковому законодавстві не передбачена переоцінка на кожну звітну дату суми зобов'язань, виражених у валюті (умовних одиницях), але підлягають оплаті в рублях.

Податковий кодекс за такими договорами вводить поняття «сумові різниці». Вони визначаються у випадках, коли сума виникли зобов'язань (вимог), обчислена за встановленим угодою сторін курсом умовних грошових одиниць на дату реалізації (оприбуткування) товарів (робіт, послуг), майнових прав, не відповідає фактично надійшла (сплаченою) сумі в рублях. Тобто сумові різниці виникають тільки при погашенні зобов'язання. Позитивні сумові різниці враховуються у складі позареалізаційних доходів 27 , Негативні - в складі позареалізаційних витрат 28 . Однак Мінфін вважає, що до договорів позики (кредиту) ці норми не застосовуються, так як вони регулюють відносини тільки за договорами реалізації товарів (робіт, послуг, майнових прав) 29 .

За договором позики різниці виникають в двох випадках:

1) при погашенні позикового зобов'язання;

2) сплату раніше нарахованих відсотків.

Чиновники вказують, що позитивна різниця між сумою, отриманою за договором позики, вираженого в валюті (умовних одиницях), і сумою, яка була повернута позикодавцеві, включається до складу позареалізаційних доходів на дату повернення позики 30 . Що стосується негативної різниці, то фінансове відомство висловлює дві протилежні позиції. У березні 2009 року чиновники вважали, що негативна різниця, що виникла при поверненні позики позикодавцеві, не враховується у витратах у позичальника, тому що в цьому випадку відсутній реалізація (оприбуткування) товарів (робіт, послуг, майнових прав) 31 . Є судове рішення на підтримку такого підходу 32 . Але вже в квітні 2009 року виниклу різницю запропоновано розглядати як плату за користування позикою, передбачену договором, і враховувати для цілей оподаткування з урахуванням вимог статті 269 НК РФ 33 . Однак з буквального прочитання пункту 1 статті 269 НК РФ слід, що мова там йде про розрахунок граничної величини відсотків, визнаних витратами. Визначення відсотків дано в пункті 3 статті 43 НК РФ. У ньому сказано, що відсотки повинні бути заздалегідь встановлені сторонами. Але у випадку з сумовий маржа заздалегідь визначити її величину неможливо, тому прирівнювати її до поняття «відсотки» неправильно.

ДУМКА ЧИНОВНИКА

негативна сумарній різниці не враховується в цілях оподаткування прибутку

Відразу обмовлюся, що питання про те, чи можна врахувати негативну сумову різницю при поверненні позики у витратах, - дуже складний, і, на мій погляд, однозначної відповіді на нього сьогодні немає.

Дійсно, з одного боку існують зазначені роз'яснення Мінфіну Росії. З іншого боку, різницю між отриманої та поверненої сумою в рублях складно аргументовано вважати платою за користування позикою, так як цією платою визнаються встановлені договором позики відсотки.

Більш того, в разі, якщо зазначена різниця є від'ємною, застосовувати до неї норми пункту 1 статті 269 НК РФ ще більш спірно, тому що в ньому мова йде про граничний розмір відсотків, що враховуються у витратах, а прирівнювати ці суми до відсотків ще більш спірно .

Ну а з третього боку, є проблема юридичної кваліфікації зазначеної різниці. Справа в тому, что согласно з нормами статті 807 Цивільного кодексу України за договором позики позичальник зобов'язується повернути позікодавцеві таку ж суму копійчаного коштів (суму позики) або рівну Кількість других отриманий Їм промов того ж роду и якості. Отже, з буквального прочитання Цивільного кодексу випливає, що позичальник повертає або таку ж суму грошей або їх рівну кількість, тобто ні у позичальника, ні у позикодавця в принципі не може з'явитися ніяких «зайвих» коштів від операції отримання і повернення позикових коштів.

Згідно з пунктом 12 статті 270 НК РФ при обчисленні податку на прибуток не враховуються витрати у вигляді коштів або іншого майна, які передані за договорами кредиту або позики (інших аналогічних коштів або іншого майна), а також у вигляді коштів або іншого майна, які спрямовані в погашення таких запозичень. Отже, отримана різниця не враховується в цілях оподаткування прибутку на підставі прямої норми НК РФ. Однак повторюся, що однозначну відповідь на поставлене запитання, на мій погляд, дати неможливо. Що стосується моєї особистої думки (багато в чому, природно, суб'єктивного), то мені ближче третій варіант.

Григоренко Дмитро Юрійович
начальник відділу адміністрування податку
на прибуток комерційних організацій і податкового
обліку Управління адміністрування податку на прибуток
ФНС Росії, радник державної цивільної служби РФ 2 класу

З огляду на, що різниця виникає з умов договору, логічно припустити, що її слід врахувати в повному обсязі в складі інших обґрунтованих позареалізаційних витрат на підставі підпункту 20 пункту 1 статті 265 НК РФ. Але податкові органи при перевірці із зазначеною позицією навряд чи погодяться. Цей підхід може привести сторони в арбітражний суд.

ДУМКА ЧИНОВНИКА

Сумові різниці по виплачених відсотків враховуються в цілях оподаткування за самостійним основи

Слід розрізняти сумову різницю, що виникає за борговим зобов'язанням, і сумову різницю, що виникає за нарахованими відсотками.

Сумарній різниці по борговому зобов'язанню враховується при визначенні розміру відсотків. Це випливає з пункту 1 статті 269 НК РФ, в якому йдеться про граничну величину відсотків, визнаних витратою (включаючи відсотки та сумові різниці по зобов'язаннях, вираженим в умовних грошових одиницях). У зв'язку з цим на таку сумову різницю поширюється режим нормування витрат.

Відсотки, виражені в умовних одиницях, враховуються для цілей оподаткування прибутку в рублях за курсом відповідної валюти, встановленим ЦБ РФ на дату нарахування доходів або витрат (п. 6 ст. 271, п. 8 ст. 272 ​​НК РФ). Відсотки підлягають нормуванню на дату нарахування і відображення витрат у податковому обліку.

Якщо сума виплачених процентів не збігається з сумою нарахованих відсотків, виникає сумарній різниці, що враховується в складі позареалізаційних доходів або позареалізаційних витрат. Така сумарній різниці визнається для цілей оподаткування прибутку на дату виплати відсотків. Сумарній різниці враховується для цілей оподаткування прибутку за самостійним основи.

Лала Григорій Грантович
заступник начальника відділу оподаткування
прибутку (доходу) організацій Департаменту податкової
і митно-тарифної політики Мінфіну Росії

Відносно різниць, що виникають при сплаті раніше нарахованих відсотків, чиновники вказують, що вони враховуються у позичальника в загальновстановленому порядку в складі позареалізаційних доходів або витрат на дату виплати відсотків 34 . При цьому не пояснюється, що потрібно розуміти під загальновстановленими порядком.

Гранична величина відсотків, нарахованих за зобов'язаннями, вираженим у валюті (або умовних одиницях), а таким, що підлягає оплаті в рублях з 1 серпня 2009 року по 31 грудня 2009 року, розраховується як ставка рефінансування ЦБ РФ, збільшена в 2 рази. Ставка рефінансування ЦБ РФ, яка використовується для розрахунку граничної величини відсотків, залежить від умов договору позики (кредиту). Якщо договір не містить умову про зміну процентної ставки протягом усього терміну дії, використовується ставка рефінансування ЦБ РФ, що діє на дату залучення грошових коштів. В інших випадках - ставка рефінансування ЦБ РФ, встановлена ​​на дату визнання витрат у вигляді відсотків. Зверніть увагу, основним є умова кредитного договору про можливості перегляду відсоткової ставки, а не фактична зміна її розміру. Спочатку в договорі може бути не передбачена можливість зміни ставки по кредиту, але згодом сторони укладають додаткову угоду і змінюють ставку. В цьому випадку з моменту зміни сторонами ставки по кредиту розрахунок потрібно проводити виходячи із ставки рефінансування ЦБ РФ, що діє на дату визнання витрат у вигляді відсотків 35 . Це правило діє, навіть якщо сторони домовилися в подальшому не змінювати ставку 36 .

Витрати у вигляді відсотків за довгостроковими позиковими зобов'язаннями визнаються на кінець відповідного звітного періоду 37 . Для організацій (крім сплачують щомісячні авансові платежі виходячи з фактичного прибутку) звітними періодами з податку на прибуток є I квартал, півріччя та 9 місяців календарного року 38 . Тому для розрахунку граничної суми відсотків потрібно брати ставку рефінансування ЦБ РФ, що діє на останній день I кварталу, першого півріччя, 9 місяців і року 39 . У разі зміни ставки рефінансування ЦБ РФ в звітному періоді нараховані з початку року відсотки з урахуванням нової ставки не перераховуються 40 .

Приклад 2 (продовження)

За умовами нашого прикладу сума нарахованих у бухгалтерському обліку відсотків на 30 вересня 2009 року склала 61 664 руб. Ставка рефінансування ЦБ РФ з 30 вересня 2009 року дорівнює 10% 41 .

Граничний розмір величини відсотків для цілей оподаткування за вересень 2009 року дорівнюватиме 49 331 руб. (100 000 дол. Х (10% х 2) / 366 дн. Х 30 дн.) Х 30,0922 руб. / Дол.).

Сума відсотків на дату сплати (15 жовтня 2009 року) склала 60 379 руб., Позитивна сумарній різниці визнається позареалізаційних доходів в сумі тисячі двісті вісімдесят п'ять руб. на дату виплати відсотків.

У податковому обліку, на відміну від бухгалтерського, сума валютної позики на звітну дату не переоцінюється. Отже, виникає тимчасова різниця в сумі визнаної в бухобліку позитивної курсової різниці, яка закриється на дату повернення позики позикодавцеві 42 . Сума невизнаних відповідно до статті 269 НК РФ витрат у вигляді відсотків формує постійну різницю 43 .

На 30 вересня бухгалтер відобразить в обліку:

30 вересня 2009 року Відображено ВОНО (174 750 руб. Х 20%)

68-4

77

34 950

Бухгалтерська довідка

Відображено ПНА ((61 664 руб. - 49 331 руб.) Х 20%)

99

68-4

2467

Бухгалтерська довідка

Отже, бухоблік отриманої позики у валюті (умовних одиницях) - процес трудомісткий. Оподаткування має нюанси, багато з яких поки не урегулірозвани.

1 ) П. 2 ПБУ 9/99; п. 2 ПБУ 15/2008

2 ) План рахунків бухгалтерського обліку

3 ) П. 24 Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в РФ, утв. наказом Мінфіну Росії від 29.07.1998 № 34н; п. 4, 5, 6, 20 ПБО 3/2006

4 ) Пп. 10 п. 1 ст. 251 НК РФ

5 ) П. 7 ПБО 3/2006; п. 7 ПБО 9/99; п. 11 ПБО 10/99

6 ) П. 7 ПБО 9/99; п. 11 ПБО 10/99

7 ) П. 11 ст. 250, пп. 7 п. 4 ст. 271, пп. 5 п. 1 ст. 265, пп. 6 п. 7 ст. 272 НК РФ

8 ) П. 2 ст. 250, пп. 6 п. 1 ст. 265 НК РФ

9 ) П. 7, 8 ПБО 15/2008

10 ) П. 7 ПБО 3/2006

11 ) П. 7 ПБО 9/99; п. 11 ПБО 10/99

12 ) П. 11 ст. 250, пп. 7 п. 4 ст. 271, пп. 5 п. 1 ст. 265, пп. 6 п. 7 ст. 272 НК РФ; лист Мінфіну Росії від 15.01.2009 № 03-03-06 / 1/17

13 ) Пп. 2 п. 1 ст. 265 НК РФ

14 ) Листа Мінфіну Росії від 31.12.2008 № 03-03-06 / 2/186, УФНС Росії по м Москві від 26.02.2009 № 16-15 / 017018

15 ) П. 8 ст. 270 НК РФ

16 ) П. 4 ст. 328 НК РФ

17 ) П. 8 ст. 272, п. 2 ст. 285 НК РФ; лист ФНС Росії від 10.06.2009 № ШС-17-3 / 110 @

18 ) П. 4, 7 ПБУ 18/02

19 ) П. 3, 7 ПБО 3/2006

20 ) П. 13 ПБО 3/2006

21 ) П. 11 ПБУ 10/99

22 ) П. 11 ст. 250 НК РФ

23 ) Пп. 6 п. 1 ст. 265 НК РФ

24 ) Ст. 317 ГК РФ

25 ) П. 4, 7, 13 ПБО 3/2006; План рахунків бухгалтерського обліку

26 ) Пп. 10 п. 1 ст. 251 НК РФ

27 ) П. 11.1 ст. 250 НК РФ

28 ) Пп. 5.1 п. 1 ст. 265 НК РФ

29 ) Лист Мінфіну Росії від 15.05.2009 № 03-03-06 / 1/324

30 ) Листа Мінфіну Росії від 02.04.2009 № 03-03-06 / 1/204, від 15.05.2009 № 03-03-06 / 1/324

31 ) Лист Мінфіну Росії від 12.03.2009 № 03-03-06 / 1/124

32 ) Постанова ФАС Північно-Західного округу від 11.07.2005 у справі № А13-8591 / 03-15

33 ) Листа Мінфіну Росії від 02.04.2009 № 03-03-06 / 1/204, від 15.05.2009 № 03-03-06 / 1/324, від 27.05.2009 № 03-03-06 / 1/348

34 ) Листа Мінфіну Росії від 02.04.2009 № 03-03-06 / 1/204, від 15.05.2009 № 03-03-06 / 1/324, від 14.10.2009 № 03-03-06 / 1/662

35 ) Лист Мінфіну РФ від 08.07.2009 № 03-03-06 / 1/450

36 ) Лист Мінфіну Росії від 05.02.2008 № 03-03-06 / 1/80

37 ) П. 8 ст. 272 НК РФ

38 ) П. 2 ст. 285 НК РФ

39 ) Лист Мінфіну Росії від 09.06.2009 № 03-03-06 / 1/383

40 ) Листа Мінфіну Росії від 02.07.2009 № 03-03-06 / 2/129, від 06.10.2009 № 03-03-06 / 1/641

41 ) Вказівку ЦБ РФ від 29.09.2009 № 2299-У

42 ) П. 8 ПБО 18/02

43 ) П. 4 ПБО 18/02