Назвати фільм "Любов" "порнушку" або "полуничкою" язик не повернеться, хоча відвертих рухів тіла в картині дійсно багато (як мінімум 10 актів задоволення). А чого ще можна було очікувати від скандального режисера, який змусив саму Моніку Белуччі імітувати статевий акт (правда, на той момент з реальним чоловіком), і битися в конвульсіях вмираючи? Якщо на прем'єрі "Необоротності" глядачі залишали кінозал через велику кількість жорстокості, то у випадку з "Любов'ю" було лише кілька людей, які не витримали сцену еякуляції прямо в камеру.

Гаспар зняв чергове гіперреалістичність кіно про історію кохання пари, яка пережила зраду. Правда, режисер повторився в способі кіномови і почав розповідь з кінця, як це було і в "Необоротності". Кадр за кадром глядачі дізнаються, що призвело до того, що закохані вже не разом, і фінальна сцена заснована саме на зародження їх почуттів. До речі, про почуття. Як на мене, сексу в фільмі набагато більше, ніж любові. І це я не про постільних сценах. Мені здалося, що герої більше хочуть один одного, ніж люблять. Можу припустити, що "Любов" чекає така ж доля, як і "Незворотність", - через багато років про неї будуть ще говорити і сперечатися.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram