загальні положення

Поняття «договір» визначено ст. 626 Цивільного кодексу (далі - ЦК). Так, договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зауважимо, що при укладенні господарських договорів з контрагентами насамперед слід звертати увагу на правильність оформлення договору , а саме:

• дотримання письмової форми договорів між юридичними особами (ст. 208 ЦК);

• нотаріальне посвідчення у випадках, передбачених законом або домовленістю сторін (ст. 209 ЦК). Наприклад, на вимогу замовника обов'язково посвідчується нотаріусом договір про закупівлю, який укладається відповідно до вимог тендерного законодавства, або договір оренди автомобіля з фізичною особою (ст. 799 ЦК);

• державна реєстрація в установлених законом випадках (ст. 210 ЦК), наприклад, договору купівлі-продажу земельної ділянки або нерухомого майна (ст. 657 ЦК);

• наявність підписів сторін і скріплення їх печаткою (п. 2 ст. 207 ЦК). Зазвичай договір підписується керівником установи, повноваження якого визначаються установчими документами, довіреністю, законом або актами цивільного законодавства. Однак можливі випадки, коли керівник надає іншій посадовій особі довіреність на право укласти і підписати договір від імені установи, або в разі відсутності (наприклад, через відпустки, відрядження або тимчасової непрацездатності) видає наказ по установі про виконання своїх обов'язків іншою посадовою особою. При цьому під час підписання договору такою особою доцільно вказати номер і дату такого наказу.

Зверніть увагу на те, що прізвище, ім'я, по батькові такої посадової особи повинні бути вказані в преамбулі укладеного договору;

• наявність повних реквізитів сторін, а саме: юридичні адреси за договором, розрахункові (бюджетні) рахунки, назва і реквізити банку (органу Держказначейства), а також наявні засоби зв'язку.

Що стосується змісту договору, то, як передбачено п. 4 ст. 179 Господарського кодексу (далі - ГК), при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі:

• типового договору, затвердженого Кабміном або у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Прикладом такого договору може бути Типовий договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затверджений наказом Фонду державного майна від 23.08.2000 р №1774. Зауважимо, що аналогічний або відмінний від цього типовий договір оренди комунального майна може бути затверджений будь-яким органом місцевого самоврядування шляхом прийняття відповідного наказу управлінням або відділом, до компетенції якого входять питання, пов'язані із здійсненням операцій з комунальним майном;

• примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені зразковим договором, або доповнювати його зміст. До такого типу договорів можна віднести Примірний договір підряду в капітальному будівництві, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 27.10.05 р №3.

Цей документ, безумовно, допоможе розпоряднику бюджетних коштів уявити, яким саме в цілому повинен бути зразковий договір, для того, щоб мати підстави виключити з нього зайві норми, якщо вони будуть внесені виконавцем. До речі, при поданні господарських договорів в органи казначейства для реєстрації зобов'язань розпорядники бюджетних коштів можуть отримати зауваження щодо громіздкість документа;

• вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Як правило, за договорами вільної форми, визначеними ст. 655 ЦК як договори купівлі-продажу, здійснюється закупівля бюджетними організаціями необоротних активів та запасів, в тому числі за результатами тендерних процедур (детальніше договори купівлі-продажу ми розглянемо нижче).

Не менш важливою вимогою до змісту договору є наявність в ньому істотних умов. Адже договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов (ст. 638 ЦК).

Говорячи про істотні умови господарського договору, зауважимо, що при його укладанні сторони зобов'язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ст. 180 ГК).

При виникненні сумнівів щодо договору, що укладається, найкраще звернутися за консультацією до наших адвокатам.

Особливості укладення господарських договорів

Порядок укладення таких договорів регламентується нормами ст. 181 ГК.

Проект договору може бути запропонований будь-якою зі сторін. Якщо цей проект викладено як єдиний документ, він передається другій стороні у двох примірниках. Таким чином, проект договору може розробити і запропонувати постачальнику і бюджетна установа.

У разі якщо сторона, яка отримала такий проект, згодна з його умовами, вона оформляє договір і повертає один примірник другій стороні. При цьому слід мати на увазі, що повертати проект договору не обов'язково безпосередньо в день отримання договору або в присутності потенційного постачальника, як іноді вимагає останній. Рекомендуємо не поспішати з оформленням, щоб мати можливість порадитися зі своїми колегами щодо спірних або сумнівних положень договору.

Неприйнятні для бюджетної організації положення договору або ті, які можуть привести до нераціонального використання бюджетних коштів (наприклад, обов'язковість платного гарантійного обслуговування тільки у продавця, сплата штрафів і пені за розірвання договору з ініціативи бюджетної організації з незалежних від неї причин і т.п.) , бажано запропонувати до виключення з тексту договору.

Якщо у бюджетної установи виникають заперечення щодо окремих умов договору і шляхом переговорів не вдається знайти компромісний варіант, який би задовольнив обидві сторони, то організація може протягом 20 календарних днів надіслати свої заперечення другій стороні. Такий же термін встановлений і для розгляду заперечень другою стороною, і для направлення матеріалів до суду, якщо згоди не буде досягнуто.

Окремо законодавством встановлені терміни ув'язнення договорао закупівлю за результатами проведення тендерних процедур - не раніше ніж через п'ять робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедур відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю про їх результати, але не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня акцепту пропозиції переможця (п. 66 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ від 17.10.08 р №921, далі - Положення №921).

У разі проведення процедури запиту цінових пропозицій договір закупівлі полягає не раніше ніж через три робочих дні з дня надсилання всім учасникам письмового повідомлення про результати проведення процедури і не пізніше 14 робочих днів з дня визначення переможця (п. 78 Положення №921).

Істотні умови договору

Виходячи з практичного досвіду можна констатувати, що нерідко постачальники товарів або послуг пропонують до розгляду стандартну форму договору, прийняту на тому чи іншому підприємстві-постачальнику, незалежно від статусу покупця - бюджетна це організація чи ні. У той же час саме розпорядник бюджетних коштів відповідає за дотримання порядку витрачання і збереження бюджетних коштів.

Тому, повертаючись до істотних умов господарських договорів, розглянемо деякі з них докладніше.

1. Предмет договору. Загальними вимогами (ст. 180 ГК) передбачено, що умови про предмет господарського договору повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до її якості.

У разі закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до норм п. 3, 4 Положення №921 предмет закупівлі визначається:

• для товарів і послуг - на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого наказом Держстандарту від 30.12.97 р №822 (далі - Наказ №822);
• для послуг з поточного ремонту та закупівлю робіт - на основі Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду від 27.08.2000 р №174;
• для закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт - на основі Державного класифікатора видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, затвердженого Наказом №822.

2. Ціна договору. Як визначено ст. 632 ЦК, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, передбачених договором або законом.

Нагадаємо, що згідно з п. 84 Положення №921 при укладанні договорів про закупівлю необхідно дотримуватися вимог ЦК. Тому звертаємо увагу на необхідність включення до таких договорів умов і можливих граничних розмірів відхилення ціни від спочатку встановленої договором. Особливо це стосується придбання за процедурою запиту цінових пропозицій товарів, ціни на які постійно коливаються.

Якщо умови і можливості таких відхилень договором не будуть передбачатися, а ціна буде фіксованою, то при зміні постачальником ціни поставки закупівля буде вважатися незаконною. Пояснюється це тим, що відповідно до п. 84 Положення №921 істотні умови договору про закупівлю, до яких відносяться і умови про ціну на товар, не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами.

Слід врахувати також, що в установлених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Прикладом таких цін можуть бути ціни на енергоносії, які затверджуються органами місцевого самоврядування.

3. Термін дії договору. При встановленні такого терміну слід взяти до уваги визначення ст. 631 ГК про те, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки за договором.

З огляду на те, що відповідно до п. 7 ст. 23 Бюджетного кодексу (далі - БК) всі бюджетні призначення втрачають силу після закінчення бюджетного періоду, який зазвичай починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року (ст. З БК), строк дії договорів, які укладаються з бюджетними організаціями, встановлюється до 31 грудня.

Винятком є ​​довгострокові договори, за якими термін виконання предмета договору (це, як правило, роботи з капітального будівництва або капітальним ремонтам) становить більше одного року.

Дія договору про закупівлю може також продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року на суму коштів не більше 15% вартості, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо витрати на це затверджені в установленому порядку (п. 84 Положення №921).

Оскільки до істотних умов нормою ст. 638 ЦК віднесені і ті, які є необхідними для договорів даного виду, розглянемо ще декілька умов, які повинні бути в договорі, що передбачає проведення розрахунків бюджетними коштами.

4. Відповідність наведених у договорі вимог попередньої оплати умовами проведення таких розрахунків, певним законодавчими актами. Статтею 51 БК передбачено здійснення платежу бюджетними коштами лише після отримання товарів, робіт чи послуг, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

До законодавчих актів, які для окремих груп товарів, робіт і послуг встановлюють конкретні терміни, на які можна провести передоплату на їх придбання, відноситься постанова КМУ від 09.10.06 р №1404 (далі - Постанова №1404). Якщо об'єкт закупівлі не міститься в цій постанові, застосовуються норми БК.

5. Умова про те, що в зв'язку зі зміною кошторисних призначень сума за договором може бути переглянута з обов'язковим укладанням додаткової угоди.

Приведення такого умови пояснюється тим, що за нормами п. 5, 6 ст. 51 БК розпорядники бюджетних коштів (покупець, замовник, споживач послуг за договором) здійснюють витрати на оплату зобов'язань лише в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами на відповідний рік, а в разі внесення змін до кошторису в результаті скорочення бюджетних асигнувань сума договору може бути не виконана .

Необхідність внесення таких умов підтверджують і положення п. 2.14 Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09.08.04 р №136. Як визначено в цьому документі, в разі скорочення асигнувань розпорядники бюджетних коштів повинні вжити заходів до ліквідації або скорочення обсягу бюджетних зобов'язань та / або бюджетних фінансових зобов'язань, що перевищують уточнені плани асигнувань загального фонду бюджету, плани спеціального фонду.

6. Вимога щодо усунення постачальником за його рахунок недоліків або відшкодування установі суми, достатньої для усунення недоліків, які будуть виявлені після остаточної передачі розпоряднику коштів товару або закінченого об'єкта будівництва або ремонту протягом встановленого договором гарантійного терміну. Ця умова вноситься в договір виходячи з дотримання принципу ефективності, наведеного в ст. 7 БК, - досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

У разі якщо постачальник буде платити суму, необхідну для усунення недоліків, доцільно передбачити в договорі:

• порядок встановлення розміру відшкодування разом з представником постачальника або виконавця;
• строки направлення представника постачальника для виконання цієї роботи;
• можливість для установи самостійно визначати суми до відшкодування в разі порушення постачальником цих термінів і т.п.

Наприклад, для встановлення в договорі гарантійного терміну (10 років) і порядку його перебігу для договорів будівельного підряду можна скористатися положеннями ст. 884 ГК.

7. Відповідальність постачальника за виконання своїх зобов'язань в строк, на який проведена попередня оплата. Це істотна умова вноситься в договори, якими передбачається здійснення попередньої оплати.

Одним з таких видів відповідальності може бути нарахування відсотків з дня, коли товар (послуги) повинен був бути переданий, до дня фактичного передання товару (послуг) покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами може визначатися договором (ст. 53, 693 ЦК).

Крім сплати відсотків, договором може бути передбачений і повернення суми попередньої оплати в разі порушення термінів отримання товару, послуг або робіт. Нарахування пені за порушення термінів платежу слід передбачати і в договорах, згідно з якими бюджетна установа сама надає послуги другій стороні.

Окремо слід сказати про підвищення відповідальності постачальника за якість товарів, робіт або послуг, поставлених бюджетній установі, яке належить до державного сектору економіки, і дотримання термінів виконання зобов'язань за таким договором.

За порушення цих умов в договорі можна передбачити сплату постачальником штрафів і пені в розмірах, передбачених ст. 231 ГК, а саме:

• за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) - штраф у розмірі 20% вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
• за порушення строків виконання зобов'язання - пеня в розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення понад 30 днів - штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Наведемо приблизний перелік питань, які буде розкрито в договорах:

• назва договору (поставки, закупівлі, оренди);
• преамбула;
• предмет договору;
• Кількість товару;
• асортимент (при необхідності);
• якість;
• комплектність (при необхідності);
• Терміни і порядок поставки;
• ціна;
• порядок розрахунків;
• умови поставки;
• пункт поставки;
• відвантаження и транспортування (при необхідності);
• срок Дії договором;
• відповідальність сторон;
• вирішенню СПОРІВ;
• зміна умов договору;
• додаткові умови (при необхідності);
• додатки до договору (при необхідності);
• юридичні адреси та реквізити сторін.

Зміна і розірвання господарських договорів

При внесенні змін до договору або його розірвання слід керуватися нормами ст. 188 ГК, згідно з якими зміна і розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Однак в разі якщо в договір буде включено умова про можливість односторонньої зміни суми договору через скорочення бюджетних асигнувань, додаткова угода не укладається. У цьому випадку досить лише повідомити іншу сторону про зміни в сумі договору.

Можливість одностороннього розірвання бюджетною установою договору також доцільно включити в договір про закупівлю, укладений за результатами тендерних процедур, наприклад, при односторонньому підвищенні ціни постачальником за умови, що договором передбачалося застосування фіксованої ціни на товар протягом всього терміну дії договору.

Якщо ж одностороння зміна або розірвання договору з боку бюджетного установи не будуть зафіксовані в договорі, то при непередбачених обставин слід ініціювати укладення додаткової угоди щодо зміни суми договору або його розірвання.

При цьому слід враховувати норми ст. 188 ГК, відповідно до якої сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, в 20-денний термін після його отримання повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або не отримали відповідь у встановлений строк з урахуванням часу на пересилання поштою, зацікавлена ​​сторона має право передати спір на дозвіл суду .

Також ви завжди можете отримати консультацію у нашого адвоката.

Дата актуалізації статті - 2012р.

Якщо стаття була Вам корисна, Ви можете поділитися нею: