1. Ліцензія на будівництво об'єктів класу СС1. Потрібна чи ні? (Публікація підготовлена ​​згідно з...

Ліцензія на будівництво об'єктів класу СС1. Потрібна чи ні?

(Публікація підготовлена ​​згідно з пропозиціями читачів, розміщених на сайті Вісника Будівельника VB.NET.UA)

У редакції, розміщеної на сайті журналу в розділі «Теми для підготовки до публікації», питання поставлене більш конкретно:

«Чи можна будувати без ліцензії на будівництво будівля класу наслідків СС1, яке входить до складу об'єкта будівництва СС2, якщо воно призначене за проектом як окрема черга?»

Простим читачеві одну неточність: якщо об'єкт будівництва має черзі, то це означає, що об'єктом будівництва є комплекс, а клас наслідків для комплексу не визначається. Хотілося б віднести цю неточність до застереження або скорочення виразу. Але, на жаль, ця неточність дуже поширена і часто призводить до певних, не завжди правильним, висновків.

Позиція авторів публікації стосовно поставленого питання викладена в кінці статті. Але, щоб прийти до неї, потрібно було б розглянути ряд аспектів.

Однозначного рішення поставленого питання виключно в юридичній площині, напевно, не існує. Аргументи можна знайти як і «за», так і «проти». На сторону яких з них стане суд - знає тільки він один. Але, все одно, проблему цей факт не усуває, тому що вона має виключно технічний і технологічний характер.

Щоб правильно, а головне професійно, підійти до цього питання, потрібно зробити екскурс в недалеке минуле.

До 2011 року виконання будівельних робіт регулювалося Законом України «Про планування і забудову територій». Непоганий, між іншим, закон. У своїй фінальній редакції цей Закон передбачав два варіанти початку будівельних робіт: отримання дозволу або віднесення робіт до переліку робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл. Такий перелік був затверджений постановою Кабінету Міністрів від 30.09.2009 №1104. Всі бажаючі, завдяки сучасним інформаційним технологіям, можуть ознайомитися з ним і порівняти з нинішнім.

Потрібно знати, що в той же час паралельно здійснювалася розробка Містобудівного кодексу, який, за прийнятим звичаєм, повинен був включити в себе всі питання містобудівної діяльності. Робота над кодексом, включаючи вітчизняні традиції створення норм, йшла нелегко і швидкого завершення не обіцяла.

Саме тому на пам'ятному Всеукраїнських зборах будівельників, яке пройшло в жовтні 2010 року в великому залі Кабінету Міністрів України, було підтримано пропозицію стосовно прийняття (до закінчення розробки та введення в дію Містобудівного кодексу) тимчасового, невеликого за обсягом, але конкретного, прямої дії, Закону , який би регулював здійснення будівництва за максимально спрощеним порядком.

Робота над цим законопроектом, який в результаті отримав назву «Про регулювання містобудівної діяльності», йшла фактично цілодобово. Кількість ідей і пропозицій зашкалювала і перевищувала всі допустимі для сприйняття кордону (відомо від безпосередніх учасників цього процесу). Але, вже через чотири місяці після проголошення ідеї Закон був прийнятий і 12 березня 2011 року набрав чинності. Одночасно втратив чинність Закон України «Про планування і забудову територій».

Одним з основних «надбань» нового Закону стало введення декларативного способу отримання права на виконання будівельних робіт та прийняття об'єктів в експлуатацію. Ідея полягала в тому, що залежно від складності об'єкта будівництва передбачати різні способи отримання права на виконання будівельних робіт і спорудження цього об'єкта і, відповідно, кваліфікаційні вимоги до виконавців робіт.

Але що потрібно розуміти під складністю об'єкта виробництва в контексті визначення кваліфікаційних вимог до виконавців будівельних робіт? Швидше за все, технологічний рівень виконання будівельних робіт. Таких критеріїв в узагальненому вигляді не існувало. А терміни підганяли. Було вирішено впровадити категорії складності об'єктів будівництва. Але як їх визначати? Потрібно було скористатися тим, що вже існувало. Зупинилися на визначенні категорії складності об'єкта будівництва на підставі класів наслідків (відповідальності) об'єктів, які входять до складу об'єкта будівництва. І тут настав час розібратися в самій суті цього поняття.

З 1 грудня 2009 року набули чинності ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» (далі - ДБН - Державні будівельні норми України).

Серед визначень в ДБН наведені такі:

«3.23. коефіцієнт надійності за відповідальністю (коефіцієнт відповідальності) - коефіцієнт, який враховує значущість конструкції або об'єкта в цілому, а також можливі наслідки відмови »

Звучить солідно. А по суті? Читаємо п. 7.6.4. (Див. Рис. 1)

Тобто, первинне і головне призначення класу наслідків - бути підставою для збільшення (зменшення) розрахункового навантаження на певні види конструкцій, і, слідчо, рівня і обсягу матеріальних витрат на їх виготовлення. З цього можна зробити висновок, що особливо для комплексу, якщо в його числі є об'єкти різного класу наслідків, то визначення загального класу наслідків неможливо, тому що воно може привести до значного перевитрата матеріальних ресурсів. Про це ж говорить в своїх поясненнях і Мінрегіон (див. Рис. 2)

Мал. 1

7.6.4 Коефіцієнт надійності за відповідальністю (коефіцієнт відповідальності) визначається в залежності від класу наслідків (відповідальності) об'єктів (див. 5.1 і 5.2) і типу розрахункової ситуації відповідно до табл. 5. У розрахунках, де не використовується розрахункове значення навантаження (наприклад, при оцінці конкретних випробувань), коефіцієнт відповідальності приймається за одиницю.

клас

наслідків

(Відповідальності)

Категорія

відповідальності

конструкції

Значення, які використовуються в розрахункових ситуаціях

усталених

середніх

аварійних

Перша група граничних станів

Друга група граничних станів

Перша група граничних станів

Друга група граничних станів

Перша група граничних станів

СС3

А

1,250

1,000

1,050

0,975

1,050

Б

1,200

1,000

В

1,150

0,950

СС2

А

1,100

0,975

0,975

0,950

0,975

Б

1,050

0,950

В

1,000

0,925

СС1

А

1,000

0,950

0,950

0,925

0,950

Б

0,975

0,925

В

0,950

0,900

Мал. 2

Державними будівельними нормами ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» (табл. 5, пункт 7.6.4.) Передбачено, що коефіцієнт надійності за відповідальністю (коефіцієнт відповідальності) визначається залежно від класу об'єкта і типу розрахункової ситуації (в діапазоні від 0,95 для класу наслідків СС1 для категорії відповідальності конструкцій «в» до 1,25 для класу наслідків СС3 для категорії відповідальності конструкцій «А»).

Законом передбачено визначення класу наслідків для об'єкта в розумінні визначення, наведеного у частині третій статті 32 цього Закону (будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі тих, що входять до складу комплексу (будови ) і не передбаченого його визначення для об'єкта будівництва в розумінні визначення, наведеного в абзаці п'ятому частини першої статті 4 Закону (будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси і частини, лінійних про 'ектов інженерно-транспортної інфраструктури).

Природно, що використання класу наслідків в процесі отримання права на виконання будівельних робіт на конкретному об'єкті повністю виправдано. Чим більш відповідальним є об'єкт для подальшої експлуатації - тим вищим вимогам повинні відповідати виконавці будівельних робіт. Але охопити всю палітру можливих будівельних ситуацій для оцінки кваліфікації робітників він об'єктивно не здатний. Наприклад, нескладний об'єкт споруджується на складній геології. Фундаменти навряд чи є простими, а виконувати їх може будь-яка організація або приватне підприємство.

Насправді, питання елементарно простий. Для виконання робіт з будівництва об'єкта (окремого будинку, будівлі, споруди визначення наведені в ДБН А.2.2-3 діє до: 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво») - класу наслідків СС1 ліцензія на будівельну діяльність не потрібна. І це реальна об'єктивність. З огляду на те, що в будівництві і футболі у нас розбираються всі - це те ж саме, що заборонити будь-кому грати в дворовий футбол.

Тому, якщо громадянин будує собі будинок, або ПП - свій магазинчик - то нехай собі спокійно будують. Їм в них жити і працювати, то що побудують - тим і будуть володіти.

Інша справа, коли мова йде про будівництво комплексу, в який включені об'єкти класу СС1. Тут може бути два варіанти, які ми по черзі і розглянемо.

ПЕРШИЙ ВАРІАНТ. Комплекс складається з певної кількості об'єктів тільки класу СС1. Найбільш доступний приклад - котеджне містечко. Для початку кілька замальовок.

Пройдемося будь вулицею з приватною забудовою. Побачите ви дві (напевно і більше) садиби, побудованих в одному і тому ж стилі? Ось ось. Генпідрядник повинен бути один.

Чи не буде такого, щоб повністю побудували один будинок, потім другий і так далі. Споруджуватимуть як мінімум кілька і з різними темпами. Хтось повинен координувати.

Мережі. В один будинок вже заселяються (ввели як черга або пусковий комплекс), а поруч тільки фундамент. А мережі повинні працювати. Також повинна бути нормальна дорога.

Можна продовжувати і далі, але і цього буде достатньо, щоб зрозуміти, що рівень організації будівництва в цій ситуації на порядок відрізняється від будівництва окремого об'єкта класу СС1. Бригада «шабашників» тут уже не впорається.

Саме тому для таких робіт встановлено окремий порядок отримання права на їх виконання. Згідно з пунктом 3 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 13.04.2011 року №466, у разі, коли об'єктом будівництва є комплекс (будівля), в число якої входять об'єкти з одним класом наслідків (відповідальності), які за сукупними показниками перевищують рівень, встановлений для об'єктів з відповідним класом наслідків (відповідальності), право на виконання будівельних робіт виникає після одержання документа, який дає право на виконання строї них робіт згідно з цим Порядком як для об'єкта з вищим класом наслідків (відповідальності).

На практиці це означає, що якщо сума хоча б одного з видів показників, за якими визначається клас наслідків (відповідальності) об'єкта, перевищує межу, встановлену для класу СС1, для початку будівельних робіт потрібно отримувати дозвіл.

Наприклад, якщо в котеджному містечку передбачається постійне перебування більше 50 осіб. При цьому, якщо вказану кількість людина перебуває в межах від 50 до 400 і об'єкт будівництва знаходиться на території населеного пункту, якому делеговані повноваження в сфері держархбудконтролю, дозвіл видається місцевими органами. В інших випадках дозвіл видається Держархбудінспекцією.

Отже, урядовим рішенням фактично визнано, що виконання будівельних робіт на комплексах, які складаються з об'єктів одного класу наслідків, при певних обставинах має здійснюватися з урахуванням додаткових умов, передбачених для об'єктів з вищим класом наслідків, тобто для об'єктів класу СС2 або СС3 (далі - певні комплекси).

Якщо проаналізувати умови виконання робіт на об'єктах цих класів, то нескладно з'ясувати, що такими додатковими умовами і особливостями є:

- здійснення робіт відповідно до проектної документації, яка пройшла експертизу. Про це йде мова і в листі Мінрегіону (див. Рис. 3).

- наявність у підрядних організацій ліцензій на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) відносяться до об'єктів з середніми і значними наслідками.

все СС1

повідомлення Дозвіл

рис.3

Наприклад, якщо в число комплексу (будови) входять об'єкти виключно класу наслідків СС1, а за сукупними показниками рівень характеристик перевищує показник, передбачений для цього класу наслідків, для початку виконання будівельних робіт відповідно до пункту 3 частини першої статті 31 Закону проектна документація на відповідний об'єкт будівництва підлягає обов'язковій експертизі.

У числі документів, які подаються для отримання дозволу, повинна бути інформація про ліцензії, яка дає право на виконання будівельних робіт.

І ми знову повертаємося до тези, викладеному на початку статті.

Органи держархбудконтролю як органи державної виконавчої влади повинні діяти виключно таким способом і в рамках, встановлених Конституцією і законами України. І тому відсутність інформації про ліцензії вони змушені розглядати як підставу для відмови у видачі дозволу, а саме:

- неподання документів, потрібних для прийняття рішення про видачу такого дозволу.

І навпаки, прийняття рішення стосовно видачі дозволу можливо тільки за умови надання всіх документів, передбачених законодавством.

Але ж ліцензії на виконання робіт на об'єктах класу наслідків СС1 не існує. Хоча навіть вона тут ні при чому. Варто ще раз звернути увагу на те, що мова йде про інші умови будівництва, відмінних від будівництва окремого об'єкта класу наслідків СС1.

Що ж стоїть за цими словами? Абсолютно прозові істини: на відміну від будівництва окремого об'єкта, при будівництві комплексу повинні бути забезпечені вищі організаційні, технологічні, кадрові та спеціальні вимоги до суб'єктів господарювання, які виконують такі роботи. Це цілком узгоджується з принципами державної політики у сфері ліцензування.

Адже згідно зі ст.3 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензування видів господарської діяльності може бути застосовано тільки до такого виду, здійснення якого становить загрозу порушення прав, законних інтересів громадян, життю або здоров'ю людини, довкіллю та / або безпеки держави, і тільки в разі недостатності інших методів державного регулювання.

Тобто, тут все на місці. Необхідність отримання дозволу на виконання будівельних робіт на певних комплексах об'єктів однозначно відносить їх до числа тих, які згадані в статті Закону. А інших методів державного регулювання стосовно виконавців таких робіт просто не існує.

Виходячи з вищесказаного, наявність ліцензії на ведення господарської діяльності з будівництва об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми і значними наслідками, на сьогодні є єдиним підтвердженням можливості суб'єкта господарювання провадити будівельні роботи на певних комплексах.

Чесно кажучи, важко уявити, які можуть бути професійні заперечення стосовно вище викладених міркувань. Але, як уже вище згадувалося, вони також можуть розглядатися як «за», так і «проти».

ДРУГИЙ ВАРІАНТ. Комплекс складається з об'єктів різного класу. Тобто, як мінімум в нього включений хоча б один об'єкт класу наслідків СС2 або СС3. Тут не виникає питань стосовно необхідності наявності ліцензії у генпідрядника. Тут питання іншого характеру - чи можливо залучення до виконання робіт з будівництва окремого об'єкта СС1, який входить в структуру комплексу, підрядника без ліцензії.

В принципі проблема, якщо її розглядати в контексті отримання дозволу на виконання будівельних робіт, вирішується просто.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвіл на виконання будівельних робіт надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників).

Відповідно до Господарського кодексу (ст. 318) за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк, передбачений договором, об'єкт, відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику узгоджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені буді твом об'єкти і оплатити їх.

При цьом (ст. 319) Підрядник має право за угідь замовника залучаті до Виконання договору як третіх осіб субпідрядніків на условиях, передбачення в субпідрядніх договорах и при цьом несучі відповідальність перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Тобто, все, хто укладають договір підряду, спочатку є просто підрядниками. А якщо вони себе називають генпідрядчиками, то це означає лише те, що власних потужностей у них недостатньо і вони збираються залучати субпідрядників. Непогано було б, щоб в таких випадках у вирішенні відразу б згадувалися і субпідрядники, які теж братимуть участь. Але, по правді кажучи, варто сказати, що це навряд чи можливо.

Хоча абсолютно ясним є ось що - все залучені субпідрядники повинні мати відповідні ліцензії. Інакше як пояснити, що в разі, коли роботи здійснюються лише одним підрядником - вони здійснюються організацією, яка має ліцензію. А в разі застосування генпідряду можливі якісь відхилення. Адже вищенаведені норми Господарського кодексу передбачають єдиний підхід для виконання будівельних робіт як і для генпідрядника, так в разі застосування генпідряду.

Іншими словами, виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, який є комплексом, при певних умовах здійснюється на підставі рішення, для отримання якого, в тому числі, підряднику необхідно мати ліцензію. А якщо він планує залучати до роботи субпідрядників, то доручати виконання взятих на себе зобов'язань він може виключно «рівною» собі по кваліфікації організації, тобто теж з ліцензією.

На цьому можна було б поставити крапку. Але наші читачі йдуть далі, ставлячи питання про можливість виконання робіт на об'єкті (будинку, будівлі, спорудження) класу наслідків СС1, який є чергою об'єкта будівництва.

Коментарі зайві - чергова підміна понять. Дозвіл видається на виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва. Черга не їсти об'єктом будівництва. ДБН А.2.2-3 діє до: 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»:

3.26 черга будівництва:

Певна проектною документацією частина комплексу (будови) - будинки, будівлі, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури, введення в експлуатацію якої частково забезпечує випуск продукції або надання послуг, її безпечної експлуатації та самостійне функціонування.

Тобто, в даному випадку об'єктом будівництва може бути комплекс, і, звичайно ж, дозвіл може видаватися тільки на виконання будівельних робіт на комплексі.

Адже згідно з Порядком розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затверджений наказом Мінрегіонбуду від 16.05.2011 №45:

Проектна документація, в складі якої відповідно до завдання на проектування можуть бути передбачені черзі і пускові комплекси, розробляється на об'єкт будівництва в цілому.

Так, дійсно:

Проектна документація стадії «Проект» або «Робочий проект» може розроблятися на окрему чергу і бути затвердженою в установленому порядку, якщо зазначене передбачено завданням і знайшло відображення в прийнятій в установленому порядку попередньої стадії проектування: техніко-економічне обґрунтування (далі - стадія ТЕО), техніко-економічний розрахунок (далі - стадія ТЕР) або «Ескізний проект» (далі - стадія ЕП).

Але це зовсім не означає, що така черга стаёт самостійним об'єктом будівництва. Дозвіл все одно може видаватися виключно на об'єкт будівництва (тобто комплекс), хіба що із зазначенням конкретної черги. Але, зрозуміло, що способом, призначеним для комплексу.

Звичайно ж, наведені вище загальні роздуми кількох вчених не можуть вважатися істиною в останній інстанції, хоча і ґрунтуються на нормах чинних актів.

Замовити будівельну ліцензію