Формула на 15 мільярдів. Що таке "Роттердам +" - Економіка від Пророка

Другий рік в Україні діє методика розрахунку оптової ринкової ціни електроенергії, яка впровадила ринкову ціну на вугілля в неринкові українські умови Другий рік в Україні діє методика розрахунку оптової ринкової ціни електроенергії, яка впровадила ринкову ціну на вугілля в неринкові українські умови. Кому від цього стало добре? Методика розрахунку тарифів на електроенергію для ТЕС, з спроби диверсифікувати поставки вугілля в Україну, перетворилася в рішення фінансових проблем найбагатшого українця Ріната Ахметова і сприяє збагаченню оточення президента Петра Порошенка!

БізнесЦензор підготував відповіді на питання: що таке «Роттердам +», як ця «формула» вплинула на економіку України, і хто на цьому заробив.

1. Коли і навіщо була введена формула «Роттердам +»?

Формула «Роттердам +» - народна назва. Офіційно вона називається «Порядок формування прогнозної Оптовою ринкової ціни (ОРЦ) електричної енергії».

Методика була розроблена в 2016 році Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ). Її очолює Дмитро Вовк - колишній менеджер корпорації Roshen президента Петра Порошенка і співробітник інвесткомпанії ICU Макара Пасенюка.

Порядок розрахунку оптової ціни електроенергії, серед іншого, передбачає, що в тариф для теплових електростанцій закладається середня ціна вугілля за імпортним паритету за останні 12 місяців.

Орієнтиром була обрана ціна вугілля на вугільній товарній біржі в Роттердамі, яка враховує вартість палива газових марок в портах Амстердам-Роттердам-Антверпен (індекс ARA, або індекс API2) з урахуванням його доставки в Україну.

Простими словами - в тариф на вироблену українськими ТЕС електроенергію закладається середня вартість енергетичного вугілля в портах Амстердама, Роттердама і Антверпена за останні 12 місяців, плюс ціна його доставки в Україну.

Порядок почав діяти з травня 2016 року. Однак через те, що НКРЕКУ рассчітвать тарифи, виходячи з річного планірвоанія, датою початку застосування формули можна вважати 1 січня 2016 року.

2. Навіщо ціну вугілля в тарифі для ТЕС прив'язали до «Роттердаму»?

Тариф для ТЕС прив'язали до вартості вугілля на європейській біржі, з урахуванням доставки його в Україну, щоб накачати енергокомпанії додатковими грошима.

За задумом чиновників, і лобістів цієї «формули» з великих енергокомпаній, додаткові гроші повинні були піти на закупівлю дефіцитного вугілля антрацитових марок, який добувався тільки на окупованій частині Донбасу.

Таким чином, генеруючі компанії, які отримали додатковий грошовий ресурс, могли б не залежати від поставок вугілля з окупованих територій і хоча б частково почати його імпорт з інших країн.

загрузка ...

Тим часом, «Роттердам +» застосовується не тільки до дефіцитного антрациту, а й до вугілля газових марок, який видобувається на території України в достатній кількості і має набагато нижчу собівартість видобутку .

Другий аргумент впровадження формули - додаткові кошти енергокомпаній повинні були бути спрямовані на підтримку державних вугледобувних підприємств, щоб зменшити дотації і держбюджету, і підняти зарплати шахтарям.

3. І до чого, в результаті, призвело введення формули «Роттердам +»?

Прив'язка тарифів на електроенергію, яку виробляють ТЕС, до ціни вугілля в Роттердамі з урахуванням його доставки в Україну привела до подорожчання електроенергії для промисловості і бізнесу.

Збільшені тарифи на електроенергію для бізнесу були закладені в собівартість виробленої продукції, що в кінцевому підсумку призвело до підвищення цін на готову продукцію і послуги, які споживаються українцями всередині країни або експортуються.

4. Наскільки зросли тарифи на електроенергію, вироблену ТЕС?

З травня 2016 року по червень 2017 року середньозважений тариф на відпуск електроенергії ТЕС збільшився на 63% - до 1680 грн за МВт * год (або 1,88 грн за кВт * год).

Відзначимо, що в середньомісячних таріфох для ТЕС немає безперервної динаміки: в одні місяці тариф ріс, в інші - знижувався. Але, якщо брати середнє значення, за 2 роки тариф для ТЕС виріс не менше, ніж в півтора рази. джерело: https://biz.censor.net.ua/r3028786

5. І який додатковий обсяг грошей теплові електростанції отримали від введення формули?

За підрахунками колишнього члена НКРЕКУ і інвестбанкіра Андрія Геруса, з квітня 2016 року генеруючі компанії додатково отримали від введення формули «Роттердам +» більше 15 млрд грн. Приблизно 80% з цієї суми отримала компанія ДТЕК Ріната Ахметова. Решта дісталася компаніям «Центренерго» і «Добассенерго».

6. Ф ормула допомогла Україні позбутися залежності з боку Росії і маріонеткових оброзование «Л / ДНР»?

Ні. як повідомляв БізнесЦензор , Всього з 25 млн тонн вугілля, спожитих українською енергетикою, в 2016 році було імпортовано лише 1,3 млн тонн, або близько 5%.

Безпосередньо антрациту було завезено 754 тис. Тонн з 9 млн тонн, які споживає теплова генерація.

Таким чином понад 8 млн тонн вугілля антрацитових марок було поставлено з знаходять на окупованих територіях шахт компанії ДТЕК Ріната Ахметова, інших шахт в «Л-ДНР», а також з Росії.

Тим самим компанії отримували надприбутки, оскільки вугілля закуповувався за нижчими цінами, ніж передбачено «роттердамській» формулою, на підставі якої розраховувався тариф для ТЕС.

З початку 2017 року постачання антрациту з неконтрольованих територій були зупинені після торгової блокади і «націоналізації» прокремлівськими маріонетковими владою «Л / ДНР» українських підприємств, в тому числі і антрацитових шахт.

При цьому імпорт вугілля дефіцитної марки «А» в першому кварталі 2017 року, згідно з даними митної статистики, склав всього 201 тис. тонн .

Через дефіцит вугілля для ТЕС довелося зупиняти роботу станцій в першій половині 2017 року і вводити надзвичайний стан в енергетиці.

Тобто, не дивлячись на дію формули «Роттердам +» і отримані додаткові мільярди від її застосування, енергокомпанії недиверсифікований поставки антрациту в Україні.

7. З яких джерел Україна забезпечує себе антрацитом?

Після втрати контролю енергохолдингу ДТЕК над добувними антрацит підприємствами «Ровенькиантрацит» і «Свердловантрацит», які знаходяться на неконтрольованої території, компанія Ріната Ахметова наростила імпорт дефіцитного вугілля зі своїх шахт, які перебувають в Ростовській області РФ - шахтоуправління «Обухівська».

Крім того, компанія почала імпорт вугілля з Південної Африки. На сьогоднішній день законтрактовано всього два човни по 70 тис. Тонн вугілля, одна з яких вже прийшла в Україну, друга - лише пливе.

У той же час всі спроби держкомпанії «Центренерго» (ЦЕ) закупити імпортний антрацит поки виявилися невдалими. В кінці травня ЦЕ скасувала тендер на закупівлю 700 тис. тонн імпортного вугілля у компанії Saqnakhshiri GIG Group (Грузія), які повинні бути доставлені в порти Чорного моря.

зараз компанія намагається закупити паливо в США .

8. Так а ціна вугілля для держшахт після введення «Роттердам +» зросла?

Так. Але, хоча новий «Порядок ...» враховує в тарифі для ТЕС вартість вугілля в Роттердамі з доставкою в Україну, вартість вугілля, видобутого державними шахтами, які не була піднята пропорційно індексу ARA.

Ціна на госуголь, яку встановлює Міністерство енергетики та угольнйо промисловості, піднімалася поступово весь цей період. Але вона була набагато нижче, ніж вартість палива на біржах ARA.

Так в червні 2016 року тонна вугілля в «Амстердамі-Роттердамі-Антверпені» коштувала $ 53. Цифри вказані без вартості доставки в Україну, а це ще приблизно $ 15 на тонні . Разом - $ 68 за тонну. При цьому в першій половині 2016 року вугілля з українських держшахт продавався по 1200 грн / тонна ($ 47,7).

З серпня 2016 року ціна українського державного вугілля була піднята до 1370 грн / тонна ($ 55). На міжнародній біржі тоді тонна вугілля коштувала $ 61.

У січні 2017 року ціна на українське вугілля з державних шахт зросла до 1700 грн / тонна ($ 66), тоді як на ARA вугілля коштував $ 85 за тонну.

У квітні 2017 року ціна на вугілля державних шахт була піднята до 2000 грн за тонну ($ 74), зрівнявшись з котируваннями на біржі. При цьому піднята ціна все одно не покриває необхідний рівень собівартості видобутку вугілля на державних шахтах.

9. Тобто, держшахти продовжують потребувати дотації, не дивлячись на додаткові мільярди, отримані енергокомпаніями?

Так. За словами міністра енергетики Ігоря Насалика, робота всіх державних шахт в 2016 році була збитковою. А на часткове покриття різниці в собівартості вугілля з держбюджету було витрачено 1,12 млрд грн. У 2017 році на дотації державним шахтам з держбюджету передбачено ще 900 млн грн.

10. Хто ж тоді заробив на введенні формули Роттердам +?

ДТЕК Ріната Ахметова отримала 80% від додаткових 15 млрд грн, які отримали енергокомпанії, завдяки «Роттердам +». Це сильно допомогло компанії поліпшити свій фінансовий стан.

Якщо в 2015 році «ДТЕК Енерго» (об'єднує вугільний бізнес, генерацію і дистрибуцію електроенергії ДТЕК) отримала 37,4 млрд грн збитку, то за підсумками роботи компанії за 2016 році цей показник скоротився в 5,6 рази - до 6,7 млрд грн . Виручка виросла на 36,8% і склала 128,06 млрд грн.

У першому кварталі 2017 року «ДТЕК Енерго» збільшила чистий дохід на 22% - до 38,65 млрд грн, в порівнянні з першим кварталом 2016 року. Збиток компанії скоротився на 29% і склав 5,23 млрд грн.

Крім того, в результаті дії «Роттердам +», показник EBITDA (прибуток до вирахування витрат по відсотках, податків і амортизації) ДТЕК Ахметова в четвертому кварталі 2016 роки подвоївся в порівнянні з першими дев'ятьма місяцями.

Так показник EBITDA всієї групи за 2016 року склав 17,8 млрд грн. При цьому в перші три квартали цей показник склав 7,33 млрд грн. Таким чином, за останній квартал 2016 року EBITDA склав 10,47 млрд. Для прикладу, в 2015 році, коли для ТЕС не розраховувалися за новою «формулою» EBITDA склала - 7,51 млрд грн.

ДТЕК - найбільший енергетичний холдинг України. Компанія видобуває вугілля і спалює його на своїх електростанціях, виробляючи електроенергію. Найбільш динамічно компанія росла при президенті Вікторі Януковичі, соратником якого був власник ДТЕК Ринат Ахметов. Тому компанія на приватизаційних конкурсах, за допомогою адмінресурсу, скупила привабливі енергетичні активи.

Зокрема, ДТЕК викупила контрольні пакети акцій «Західенерго», «Дніпроенерго» і «Київенерго». Приватизувала «Крименерго», «Дніпрообленерго» і «Донецькобленерго». Отримала на 49 років у концесію «Ровенькиантрацит» і «Свердловантраіцт» - найбільші вугледобувні підприємства України. Стала ексклюзивним експортером електроенергії.

За оцінкою Антимонопольного комітету, частка ДТЕК у сегменті теплової генерації досягла 70%. У 2016 році компанія видобула більше 80% всього енергетичного вугілля в країні.

Для скупки активів в 2011-2013 роках компанія залучила позики у валюті. Загальна сума боргів ДТЕК на квітень 2016 року становила $ 2,5 млрд .

Ставши президентом, Петро Порошенко оголосив так звану «деолігархізацію» і у ДТЕК почалися проблеми. За словами побіжного депутата Олександра Онищенка, Порошенко зажадав від Ахметова $ 200 млн відкупних для усунення цих проблем.

***

Народний депутат Сергій Лещенко висловив думку, що після зміни влади «Роттердам +» буде найгучнішим розслідуванням злочинів альянсу Порошенко-Ахметова.

2 червня в «Новому часу» була опублікована резонансна стаття-розслідування « Формула успіху: навіщо Ахметов і Порошенко придумали Роттердам + ».

Навіть порошенківський холуй генпрокурор Луценко у своєму виступі 24 травня з звітом у Верховній Раді назвав корупційну схему «Роттердам +» загрозою для країни. Правда, потім більше не згадував про неї - видать, на Банковій йому «пояснили» ...

В тему - У Раді сформувалася коаліція «Роттердам плюс» - нардеп

Кому від цього стало добре?
8. Так а ціна вугілля для держшахт після введення «Роттердам +» зросла?
Слова жизни
Фотогалерея