Випуск взуття в Білорусі різко скоротився на тлі пригніченого купівельного попиту і агресивного наступу імпорту.
За даними Белстата, в 2016 році в країні було вироблено 8,8 млн пар взуття, що на 17% менше, ніж в 2015-му, і в два рази - ніж в 2010-му.
У Білорусі більше двадцяти виробників взуття різного призначення (модельної, повсякденному, спеціальному (робочому, військової, туристичної, мисливської) і ін.) І з різних матеріалів (натуральної та штучної шкіри, текстилю та інш.). Налагоджено валяльно-повстяне виробництво, освоєно випуск унікальної взуття з льону.

У числі провідних підприємств - СП ТОВ «Марко», ВАТ «Луч», СТОВ «Белвест», ЗАТ «Сівельга», ВАТ «Червоний Жовтень», ЗАТ «ОТІКА», ВАТ «Гродненська взуттєва фабрика« Сівельга ». Всі ці компанії входять до складу концерну «Беллегпром».
Однією з галузевих особливостей стало створення холдингів. Так, «Білоруська шкіряно-взуттєва компанія« Марко »об'єднує трьох виробників: ТОВ« Керуюча компанія холдингу «Білоруська шкіряно-взуттєва компанія« Марко », СТОВ« Сан Марко », ВАТ« Червоний Жовтень ». До складу холдингу «Взуття-« Луч »входять чотири підприємства: МО ВАТ« Луч »- керуюча компанія холдингу« Взуття- «Луч», ЗАТ СП «ОТІКА», ЗАТ «Сівельга» і СТОВ «Чевляр». Крім того, під дахом галузевих холдингів виявилися деякі підприємства допоміжного виробництва і соціальної інфраструктури.
Однак ні активна модернізація багатьох взуттєвих фабрик, проведена в останні роки, ні спроби держави стабілізувати роботу галузі шляхом об'єднання активів в холдинги не вберегли виробничі показники від обвалу. З одного боку, позначилося стиснення внутрішнього ринку взуття, за експертними оцінками, приблизно на 40% за три роки. (Негативними факторами стали зниження купівельної спроможності населення і зменшення частки витрат на взуття в загальному обсязі споживчих витрат домашніх господарств. У 2015 році останній показник склав 8,3%.) З іншого - білоруські товари поступилися частиною ринку агресивно наступаючого імпорту. Примітно, що навіть в умовах пригніченого попиту ввезення взуття в країну за 11 місяців 2016 роки не скоротився, а збільшився на 9,8%, до 14 млн пар.
Щодо благополучно ситуація виглядає в розрізі середніх і великих організацій торгівлі, які в минулому році збільшили обсяги реалізації взуття на 8,5%, до 507,1 млн руб. Темп зростання продажів трохи відстав від темпу інфляції, що свідчило про незначне скорочення реального збуту. До того ж частка вітчизняного взуття в обсягах реалізації залишилася відносно високій - 52,8%, в тому числі шкіряною - 64,2%.
Великим білою плямою для статистики та обліку залишаються ІП та мікроорганізаціі з середньою чисельністю працівників до 15 осіб. Сьогодні в основному ця категорія продавців контролює продажу на речових ринках, в невеликих магазинах, в тому числі в торгових центрах, а також через інтернет-майданчики. На цей канал збуту сьогодні припадає понад 40% ринку. Саме в даному сегменті найбільше втратили білоруські взуттєві фабрики, поступившись позиції імпорту.
Від падіння обсягів виробництва взуттєвиків не вберегли навіть успіхи експортних продажів. Так, у фізичному вираженні поставки взуття з натуральної шкіри за межі Білорусі збільшилися на третину, а взуття з верхом з текстильних матеріалів - в два рази.
Негативним залишається і сальдо зовнішньої торгівлі по даній групі товарів - приблизно -45 млн доларів у підсумками 11 місяців 2016 року.
Вітчизняна взуття поставляється головним чином в Росію, тобто ми як і раніше залежний від одного ринку збуту. Основними постачальниками взуття в нашу країну є Китай і РФ, при цьому російські поставки в значній мірі є реекспорт китайської продукції. Крім того, ряд білоруських підприємств шиє моделі під власними брендами в Китаї.

калейдоскоп продажів

Канали реалізації взуття диверсифицируются і ускладнюються рік від року. Крім речових ринків, нею торгують практично всі гіпермаркети, в тому числі «Корона», Green, Bigzz, а також багато супермаркетів. Втім, частка цих гравців на ринку поки залишається невеликою.

Широке поширення отримали спеціалізовані взуттєві магазини та мережі. Останнім часом активно відкривалися моно- і мультибрендові магазини. У них представлені найрізноманітніші виробники взуття. З монобрендових можна виділити магазини ECCO, Axis, Marko, BADEN, Belwest, Rieker, RYLKO, Basconi.
Серед взуттєвих ритейлерів широку популярність придбали «Мегатоп» і Kari, активно працюють в економсегменте і орієнтовані насамперед на споживачів з невисоким рівнем доходу, а також на молодь. Багато ритейлерів присутній в сегментах середній, середній плюс і преміум: ViTo, BASTA !, SunDali, Opinions, «Рафінат», «Європейська взуття», «Еконіка», «K + C Німецька взуття» і ін.

примхи покупця

Сьогодні споживач прагне до комфорту і зручності, в тому числі стосовно взуття. Він звертає увагу на кожну деталь (на наявність комфортних і якісних матеріалів, гнучкою і легкої підошви і ін.), А також на красивий, стильний дизайн.
Вітчизняні виробники намагаються відповідати цим вимогам. Однак їм ще потрібно грунтовно попрацювати як над дизайном взуття, так і над різноманітністю модельного ряду. Наприклад, наші виробники практично не випускають жіноче взуття з вузькою халявою, не так багато моделей великих розмірів, причому як жіночих, так і чоловічих, мізерна колірна гамма.
Внутрішній ринок сегментований за рівнем доходу. У низькому ціновому сегменті переважає дешеве китайське взуття. В середньому, що є сьогодні головним драйвером зростання, присутні і вітчизняні виробники (Marko, Aveneva, ALADEN), і відомі зарубіжні бренди на кшталт RYLKO, Rieker, BADEN, Badura, Hush Puppies, Marco Tozzi, Respect, ECCO, Clarks. Преміум-клас представлений порівняно невеликою кількістю брендів, серед яких LLOYD, Fabi, Baldinini, Guess, HUGO BOSS, а також білоруські Bravo і Alberto Ciccarelli.
Відзначимо дизайнерську взуття Sergio Levantesi, Antonio Barbato, Alla Pugachova, Alena Akhmadullina, EVELINA KHROMTCHENKO. Є в цьому сегменті і вітчизняні бренди, наприклад Studio Sutoria.
Істотну частку на внутрішньому ринку мають продавці спортивного взуття - Adidas, Nike, Puma, Reebok, Asics і ін.

Для най менших

Останнім часом дедалі зростаючу різноманітність моделей і брендів характерно для сегмента дитячого взуття. Дана продукція користується стійким попитом, проте наші фабрики не задовольняють його в належній мірі. Близько 18% продукції, що випускається в Білорусі взуття, або 1,9 млн пар, - дитяча. Це значно менше обсягів внутрішнього споживання, тому в даному сегменті сильна імпортна складова.
Серед вітчизняних брендів найбільш відомі Marko, ShagoVita, «Батічеллі», «Німан», CHEVLYAR, із зарубіжних на слуху Superfit, «Котофей», Bartek, «ЗЕБРА», Naturino, «Антилопа», Demar. Крім того, ортопедична дитяче взуття широко представлена ​​на ринку такими брендами, як Kemal Pafi, Minimen, «Аюрведа», «Футмастер», Woopy Orthopedic, ORTMANN та ін.

У пошуках цікавих ніш

Один з напрямків, на якому наші виробники могли б посилити свої позиції, - модне взуття. Ціна на таку продукцію вітчизняного виробництва нижче, ніж на європейські аналоги, при цьому якість в порівнянні з китайськими виробами краще. До того ж іноземні виробники не завжди враховують національні особливості стопи, а також наші погодні умови, що дає білорусам шанс відвоювати нішу модною і брендового взуття.
Поки ж частка нашої продукції висока переважно в середньому і нижньому цінових сегментах, а власні сильні міжнародні бренди відсутні. У тому числі з цієї причини залишається популярним виїзний шопінг. Словосполучення «польська фабрична взуття» в устах білорусів давно стало показником якості та довговічності. Наші фабрики втрачають частину потенційних покупців, а купується громадянами за кордоном взуття навіть не враховується статистикою. З цієї причини реальні обсяги імпорту взуття перевищують офіційні показники.
Взуттьовикам слід більш активно освоювати нові канали продажів, зокрема Інтернет. В умовах швидкого ритму життя і постійної зайнятості набирає популярність інтернет-торгівля взуттям, особливо серед жителів великих міст. Хтось замовляє Clarks і Geox в американських і європейських інтернет-магазинах, хтось купує взуття у популярних регіональних онлайн-ритейлерів Wildberries і Lamoda. У каталогах останніх можна знайти і вітчизняну брендове взуття, покупка якої, до речі, часто обходиться дешевше, ніж у фірмових магазинах виробників. Продаж через інтернет-магазини в найбільшою мірою підходить для товарів середньої та високої цінових категорій.

ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ АГЕНТСТВА ЕКОНОМІЧНОГО І СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ОКСАНА Коллонтай