1. Нерівнозначності важелів оптимізації фінансового стану компанії

Приступаючи до діагностики фінансового стану компанії, має сенс представити себе принципову схему діагностики - «скелет», на який будуть нанизуватися висновки, одержувані при розрахунку та інтерпретації окремих коефіцієнтів.

Фрагмент навчально-методичного посібника
«Управління фінансами компанії: настільна книга фахівців і керівників»

Незалежно від галузі та масштабу, становище підприємства характеризується з трьох основних точок зору:

1. Здатність в даний час безперебійно вести свою діяльність, безперебійно розплачуватися за поточними зобов'язаннями.
2. Здатність зберегти на майбутнє можливість безперебійного ведення діяльності, можливість зберегти фінансову незалежність від зовнішніх сторін.
3. Ефективність роботи компанії. Забезпечення інтересів власників.

Відомо, що перераховані аспекти фінансового стану прийнято називати:

Можна виділити три основні проблеми у фінансовому стані компанії:

1. Дефіцит коштів в даний або найближчим часом

Економічна суть проблеми полягає в тому, що у компанії найближчим часом може не вистачити або вже не вистачає коштів для безперебійного ведення діяльності, своєчасного погашення поточних зобов'язань перед кредиторами.

Індикатором проблеми може бути зниження коефіцієнтів ліквідності.

Використана фраза «може бути», але не «є», так як не завжди зниження показників означає проблему в фінансовому становищі компанії.

Про наявність проблеми з поточною платоспроможністю можна говорити, якщо значення коефіцієнтів стали нижче допустимого рівня. Про допустимому рівні показників йдеться в розділі «Аналіз платоспроможності».

Також індикаторами проблеми є наднормативні заборгованості перед бюджетом, персоналом, прострочені заборгованості перед постачальниками, і негативна величина чистого оборотного капіталу (про який також йтиметься далі).

2. Можливі перебої з погашенням зобов'язань в майбутньому; втрата незалежності компанії від зовнішніх сторін (кредиторів)

Під низькою фінансовою стійкістю мається на увазі надмірна величина позикового капіталу, нестача власних джерел фінансування діяльності, що може привести до проблем в погашенні зобов'язань у майбутньому - тобто розмір боргів, перевищує можливості компанії щодо їх погашення.

Недолік власних джерел погашення позикових коштів в кінцевому підсумку загрожує компанії втратою самостійності, зборами кредиторів, «продажем майна за борги».

Про зростаючої залежності компанії від кредиторів сигналізує падіння коефіцієнтів фінансової стійкості (іноді їх називають також коефіцієнтами незалежності або автономії) нижче достатнього рівня.

Однозначним індикатором проблеми є негативна величина власного капіталу в пасиві Балансу (накопичені збитки), а також негативна величина чистого оборотного капіталу.

3. Недостатнє задоволення інтересів власників, недостатня ефективність роботи компанії

Індикаторами проблеми є низькі коефіцієнти рентабельності.

На практиці це означає, що власник отримує доходи, неадекватно малі своїм вкладенням, неадекватно малі в порівнянні з альтернативними ринковими можливостями отримати дохід на капітал.

Можливі наслідки такої ситуації - негативна оцінка роботи менеджменту, вихід власника з компанії.

Для самої компанії - для менеджменту та персоналу - низька рентабельність означає, що організація заробляє прибутку, неадекватно малі своїм масштабом. В даному випадку під масштабом маються на увазі активи компанії - сукупність будівель, землі, обладнання, засобів, пов'язаних в оборотних активах. Для низькорентабельних компаній стає можливим скорочення, що може зашкодити інтересам як менеджменту, так і працівників.

Сказане раніше можна представити у вигляді схеми:
Можливі проблеми в фінансовому стані компанії:

* ЧОК - чистий оборотний капітал

Наслідки проблем у фінансовому стані компанії:

Проблеми з платоспроможністю, фінансовою стійкістю, рентабельністю мають єдині причини:

• компанія має недостатні результати діяльності для збереження прийнятного фінансового становища. Іншими словами, у компанії відсутній потенційна можливість зберігати прийнятне фінансове становище
  або (і)


• компанія нераціонально розпоряджається результатами діяльності.
  В даному випадку справедлива аналогія з нашим персональним бюджетом: брак грошей (низька ліквідність), невдоволення своїм рівнем життя (низька рентабельність), борги знайомим (можлива залежність від кредиторів в майбутньому, низька фінансова стійкість) пов'язані або з тим, що ми мало заробляємо, або з тим, що ми витрачаємо не у відповідності зі своїми фінансовими можливостями.

Результатом діяльності компанії є одержуваний прибуток.

Під розпорядженням результатом діяльності мається на увазі придбання / створення активів компанії - необоротних і оборотних, виплата дивідендів і основного боргу за кредитами, фінансування об'єктів соціальної сфери та аналогічні витрати.

Сказане вище можна представити у вигляді схеми, представленої на наступних сторінках.

Кожен фінансовий коефіцієнт змінюється під впливом конкретного обмеженого набору причин, серед яких в обов'язковому порядку будуть згадуватися результати діяльності (прибуток) і розпорядження результатом (управління оборотними активами, витрати на створення необоротних активів та принципи їх фінансування, невиробничі витрати).

Нерівнозначності важелів оптимізації фінансового стану компанії

Перераховані причини погіршення фінансового становища компанії позначають і два основних шляхи його (фінансового становища) оптимізації: це оптимізація результатів діяльності (компанія повинна заробляти і отримувати більший обсяг прибутку) і раціональне розпорядження результатами діяльності. Однак два зазначених шляху - «заробляти» і «розпоряджатися заробленим» - не рівнозначні.

Оптимізація стану компанії за рахунок більш раціонального розпорядження результатами діяльності ефективна, але можливість такої оптимізації згодом вичерпними.

Підприємство може набувати запаси в мінімальних обсягах, продавати продукцію буквально з конвеєра, скорочуючи до мінімуму запаси готової продукції на складі. Однак не можна скоротити запаси нижче мінімально необхідного рівня, що забезпечує безперебійність процесу виробництва; не можна зробити цикл виготовлення виробу меншим, ніж цього вимагає технологія виробництва. Можна змусити покупця оплачувати продукцію день в день, але не більше того. Тобто, можливість скорочення оборотних активів компанії закінчиться рано чи пізно.

З придбанням необоротних активів ситуація аналогічна оборотних активів: відмовившись від значних інвестиційних витрат (капітальних вкладень), компанія зможе оптимізувати фінансовий стан. Однак, скорочення капітальних вкладень можливо не більше ніж до нуля. З іншого боку, без відновлення виробничих фондів - без капітальних вкладень - ставиться під сумнів можливість компанії заробляти прибуток в майбутньому. У зв'язку з цим оптимізація стану компанії в частині капітальних вкладень повинна йти по шляху раціонального вибору напрями вкладення коштів, обсягів вкладень і принципів їх фінансування.

Створення наднормативної заборгованості перед бюджетом / персоналом / постачальниками створить додаткове джерело фінансування поточної виробничої діяльності. Це джерело фінансування виникне одноразово і ефект від його виникнення буде вичерпано через певний час. При цьому сплачуються пені за несвоєчасно виконаних зобов'язань будуть постійно зменшувати прибуток компанії (до моменту погашення заборгованості), тим самим постійно погіршуючи її фінансове становище. Таким чином, тимчасова оптимізація стану компанії за рахунок створення наднормативної заборгованості з часом перетвориться в причину ослаблення фінансового стану компанії.

Таким чином, базою стійкого фінансового положення компанії протягом тривалого часу є результат діяльності - прибуток.

Побудова довгострокових фінансових прогнозів має орієнтуватися на підвищення прибутку - максимізацію результатів діяльності. У короткостроковій перспективі на перший план виходить питання отримання грошових коштів для забезпечення можливості компанії продовжувати свою діяльність. У вирішенні даного питання прибуток теж грає найважливішу роль, але рівнозначне вплив може надати оптимізація оборотного капіталу, умов здійснення капітальних вкладень.

Існують різні шляхи оптимізації прибутку - від формування найбільш прибуткового продуктового набору, зниження витрат за рахунок вибору «виробляти власними силами або закуповувати на стороні» до скорочення масштабів компанії (концентрації виробництва, відмови від збиткових напрямів діяльності). Аналіз фінансового стану покликаний показати, якою мірою компанія потребує оптимізації результатів діяльності і який напрям оптимізації компанія може і повинна реалізувати.

Фрагмент навчально-методичного посібника
«Управління фінансами компанії: настільна книга фахівців і керівників»
Автор: Васіна А.А.