Школа бухгалтера № 17 (10.9.2007)
Практика

Увага! архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.

Випадки настання матеріальної відповідальності

Статтею 130 КЗпП України встановлено, що працівники несуть матеріальну відповідальність тільки за пряму дійсну шкоду за умови, що така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Матеріальна відповідальність буває повна і обмежена.

Випадки обмеженої матеріальної відповідальності встановлено ст. 133 КЗпП.

Обмежена матеріальна відповідальність не може перевищувати розмір середнього місячного заробітку працівника. Обмежену матеріальну відповідальність працівники несуть за псування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, продукції, а також інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу та інших предметів, виданих підприємством працівникам у користування.

Якщо ж шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним псуванням зазначених матеріальних цінностей, працівники несуть повну матеріальну відповідальність у повному розмірі заподіяної підприємству шкоди.

Крім того, повна матеріальна відповідальність настає в наступних випадках:

1. Якщо між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 1351 КЗпП укладено письмовий договір про прийняття працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей. Такі договори укладаються з працівниками, які досягли вісімнадцятирічного віку, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані зі зберіганням, переробкою, продажем, перевезенням або використанням в процесі виробництва товарно-матеріальних цінностей.

Зокрема, письмові договори про повну матеріальну відповідальність укладаються з касирами, завідувачами складами, експедиторами з перевезення вантажів, а також іншими працівниками, що займаються роботою, пов'язаною з отриманням і забезпеченням збереженості товарно-матеріальних цінностей.

2. Якщо майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю.

3. Якщо шкода заподіяна діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

4. Якщо шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані.

5. Якщо відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків.

6. Якщо шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків.

Порядок визначення суми збитку

Відповідно до ст. 1353 КЗпП розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням суми зносу згідно з установленими нормами.

У той же час ст. 1353 КЗпП вказує, що якщо шкода заподіяна розкраданням, умисним пошкодженням, недостачею або втратою майна та інших цінностей, законодавством може бути встановлено окремий порядок визначення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, в тому числі в кратному обчисленні. Також окремий порядок відшкодування шкоди застосовується в тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір. Наприклад, пошкоджене працівником обладнання числиться на балансі підприємства за залишковою вартістю 500,00 грн. Однак керівник підприємства розуміє, що фактичний збиток, заподіяний підприємству, набагато більше, оскільки в результаті виходу з ладу обладнання порушується виробничий процес, що призводить до виникнення збитків. В цьому випадку фактичний розмір шкоди вище номінального, тому необхідно застосовувати окремий порядок визначення розміру шкоди.

Отже, якщо шкода заподіяна ненавмисно, в результаті допущеної недбалості, неуважності, він стягується в розмірі його фактичної вартості, яка визначається виходячи з балансової вартості зіпсованих матеріалів, товарів, МБП, залишкової вартості пошкоджених об'єктів основних засобів. Всі ці показники визначаються виходячи з даних бухгалтерського обліку. При умисному пошкодженні, псуванні або крадіжці цінностей, а також якщо фактичний збиток перевищує номінальний, розмір збитків визначається відповідно до п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.96 р . № 116 (далі - Порядок № 116), з урахуванням індексів інфляції, сум ПДВ і акцизного збору. Розмір завданих збитків розраховується за формулою:

Рз = [(Бв - А) х Іінф + ПДВ + Азб] х 2, де

Рз - розмір збитків;

Бв - балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі або псування (знищення);

А - амортизаційні відрахування;

Іінф - загальний індекс інфляції, що розраховується на підставі щомісячно встановлених Мінстатом (Держкомстатом) індексів інфляції;

ПДВ - сума ПДВ;

Азб - сума акцизного збору.

Вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2. Збитки від псування або крадіжки такої продукції, як спирт етиловий, відповідно до п. 4 Порядку № 116 визначаються виходячи з оптової ціни виробника з урахуванням ПДВ і акцизного збору і з застосуванням коефіцієнта 3. Збитки від крадіжки або загибелі тварин визначаються за закупівельними цінами. При цьому для визначення суми збитків використовується коефіцієнт 1,5.

Розмір збитків від недостачі і псування бланків суворої звітності відповідно до п. 7 Порядку № 116 визначається з використанням коефіцієнтів:

- якщо бланк має номінальну вартість або законодавством встановлена ​​його вартість, для визначення суми збитків зазначена вартість множиться на коефіцієнт 5;

- якщо номінальна вартість на бланку не зазначена і законодавством не встановлена ​​його вартість, збиток визначається в розмірі вартості придбання (виготовлення) бланка, помноженої на коефіцієнт 50.

Зі стягнених з працівника сум здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету України (п. 10 Порядку № 116).

Відображення в обліку списання цінностей і відшкодування працівником заподіяного збитку

При відображенні в обліку списання зіпсованого (загубленого, знищеного) товару або об'єкта основних фондів, а також відшкодування співробітником суми збитків відкривається цілий ряд проблемних і неврегульованих питань, на які ми спробуємо відповісти.

Перш за все, зіпсований (загублений, вкрадений) матеріал, товар або об'єкт основних засобів необхідно списати і в бухгалтерському, і в податковому обліку. При списанні запасів валові витрати, відображені при придбанні товару, слід відкоригувати через гр. 4 таблиці 1 додатка К1 / 1 до декларації з податку на прибуток, так що запаси не використані в господарській діяльності підприємства (вимога пп. 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р № 334/94-ВР (далі - Закон про прибуток)). Податковий кредит з ПДВ також коригується на підставі того, що вимога першої частини пп. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р № 168/97-ВР про використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності не виполняется1.

Якщо ж списуються основні фонди, то відповідно до пп. 8.4.8 Закону балансова вартість груп основних фондів 2, 3 і 4 не коригується. Сума податкового кредиту з ПДВ теж не зазнає ніяких змін, оскільки основні фонди були введені в експлуатацію, отже, використовувалися в господарській діяльності.

У той же час п. 4.9 Закону про ПДВ встановлено, що в разі ліквідації основних виробничих фондів за самостійним рішенням платника податку така ліквідація розглядається для цілей оподаткування як поставка за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

У Законі вказується, що правила цього пункту не поширюються на випадки, коли основні фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням в результаті дії обставин непереборної сили, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення основних фондів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не мо ет використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.

Таким чином, підприємству або необхідно мати документ, що підтверджує крадіжку об'єкта основних засобів, або, якщо об'єкт був зіпсований, подати до ДПІ за місцем реєстрації документ про його знищення. Таким документом в даному випадку буде акт списання, складений за типовою формою № ОЗ-3, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 29.12.95 р № 352.

В інших випадках при ліквідації об'єкта основних засобів слід нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ, виходячи зі звичайних цін.

Особливу увагу слід приділити відображенню в податковому обліку суми, отриманої від працівника у вигляді компенсації за завдані збитки.

Якщо працівник відшкодовує вартість списаних запасів, то сума відшкодування в межах фактичних збитків підприємства, на думку автора, не включається до валових доходів підприємства. підставою

буде пп. 4.2.3 Закону про прибуток, де сказано, що суми, отримані як компенсація прямих збитків, не включаються до валових доходів за умови, що вони не були віднесені до складу валових витрат. Оскільки при списанні запасів їх вартість виключається з валових витрат, цією нормою можна сміливо керуватися. Що ж стосується суми, що перевищує вартість зіпсованих запасів, на думку фахівців вона повинна включатися до валових доходів. На перший погляд, такий підхід здається абсурдним, тому що суму, що перевищує фактичний розмір збитків, підприємство повинне перераховувати до бюджету.

Очевидно, що сума, яку підприємство отримує і відразу віддає, по суті своїй доходом бути не може. Але, на жаль, в Законі про прибуток немає норми, яка регулювала б це питання, тому зробити однозначний висновок досить складно. Підприємствам, які готові сперечатися з податковими органами, можна запропонувати не відображати в складі валових доходів суму коштів, отриманих у вигляді компенсації заподіяної шкоди, спираючись на економічну суть поняття «дохід» і норми пп. 4.2.3 Закону про прибуток.

Однак нагадаємо, що за відсутності умислу в діях працівника, яка завдала шкоди, Порядок № 116 не застосовується. Тому перш ніж прийняти рішення про стягнення з працівника суми збитку, необхідно ретельно проаналізувати причини псування або втрати майна підприємства. Якщо, на думку керівника, в діях працівника не було умислу, в наказі про стягнення необхідно вказати, що сума збитку стягується зі співробітника тільки в розмірі фактичних витрат відповідно до статей 130 і 1353 КЗпП. Наявність умислу очевидно тільки в тому випадку, якщо сталася крадіжка майна підприємства. Тут вже сума збитку повинна визначатися відповідно до вимог Порядку № 116.

У разі якщо працівник відшкодовує вартість пошкодженого, втраченого або вкраденого об'єкта основних засобів, слід керуватися нормами пп. 8.4.9 Закону про прибуток, де сказано:

... У разі якщо ... фізична особа, визнана винною у заподіяній шкоді, компенсує платнику податку втрати, пов'язані з виникненням обставин, визначених у підпункті 8.4.8 цього пункту, платник податку в податковий період, на який припадає така компенсація:

...

б) зменшує балансову вартість відповідної групи основних фондів на суму компенсації за основні фонди груп 2, 3 і 4.

Таким чином, на всю суму, отриману в якості компенсації збитку, зменшується балансова вартість відповідної групи основних фондів.

У бухгалтерському обліку заборгованість працівника в сумі заподіяного ним збитку відображається за дебетом рахунка 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» в кореспонденції з рахунками обліку доходів (716 «Відшкодування раніше списаних активів»). Отримання від працівника суми компенсації завданих збитків відображається за кредитом рахунка 375.

1 Хоча тут виникають розбіжності. На думку деяких фахівців, податковий кредит в цьому випадку не підлягає коригуванню, проте виникають податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до останнього абзацу пп. 7.4.1 Закону про ПДВ.

Олена Лєснікова

Робоче місце для інваліда
Практика
Продовження. Початок див. У «ШБ» №№ 13 - 16/2007 р Дотації на створення робочих місць для інвалідів Статтею 181 Закону України від 21.03.91 р № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачена можливість отримання. ..

Не у відпустку - у відрядження - на конференцію за кордон
№ 22 (2.6.2008) :: Практика
З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв'язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність».
Службова ...

Доставка товару покупцям
№ 22 (2.6.2008) :: Практика
Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому...