Поняття, критерії та й основні ознаки несостоятельності.Основанія порушення справи про банкрутство

Європейська юридична колегія Корисна інформація

Відповідно до нового Закону про банкрутство під неспроможністю (банкрутством) боржника розуміється визнана арбітражним судом або оголошена боржником нездатність боржника в повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та (або) виконати обов'язки по сплаті обов'язкових платежів. При цьому юридична особа вважається нездатним задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями або виконати обов'язки по сплаті обов'язкових платежів, якщо відповідні зобов'язання (обов'язки) не виконані ним протягом трьох місяців з моменту настання дати їх виконання, а громадянин - якщо зазначені зобов'язання або обов'язки не виконані їм протягом трьох місяців, за умови, що сума його зобов'язань перевищує вартість належного йому майна (ст. ст. 2, 3 Закону). Як бачимо, положення про критерії неспроможності (неплатоспроможності боржника) залишилися незміненими. Уточнено лише один із зовнішніх ознак неспроможності: сума заборгованості боржника - юридичної особи повинна бути не менше 100 тис. Рублів (п. 2 ст. 33 Закону).

Аналогічні положення, що містяться в Законі про банкрутство 1998 р, постійно піддавалися критиці, вони розглядалися в якості одного з основних недоліків, які нібито дозволяють визнати банкрутом якого учасника майнового обороту. Вносилися численні пропозиції, спрямовані на зміну як критеріїв, так і зовнішніх ознак неспроможності (банкрутства).

Більш того, в 2000 р Державною Думою був прийнятий в трьох читаннях, а згодом і схвалений Радою Федерації проект Федерального закону "Про внесення змін і доповнень до Федерального закону" Про неспроможність (банкрутство) ". У зазначеному законопроекті в якості підстави неспроможності боржника- організації використовувалася неоплатному останнього. Причому в редакції законопроекту, що пройшла перше читання, принцип неоплатному був реалізований в своєму класичному вигляді, коли підставою банкрутства визнавалося перевищення кредито ської заборгованості над вартістю майна боржника, а в остаточному варіанті законопроекту можна було виявити норму про те, що юридична особа вважається нездатним задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями або виконати обов'язки по сплаті обов'язкових платежів за умови, що "короткострокові пасиви зазначеного юридичної особи перевищують балансову вартість його оборотних активів на дату подання до податкових органів останнього балансового звіту "(?!).

На щастя, ми не зможемо на практиці переконатися в досконалої непридатності такого підстави неспроможності, оскільки Президент Російської Федерації наклав вето на зазначений законопроект, цілком резонно вказавши його прихильникам, що введення до складу ознак банкрутства умови про те, що сума короткострокових пасивів повинна перевищувати балансову вартість оборотних активів боржника, зробить нереальним здійснення на практиці процедури банкрутства і буде орієнтувати організації на нарощування дебіторської заборгованості (наиб олее легкий спосіб збільшення балансової вартості активів), що в свою чергу негативно позначиться на ситуації з неплатежами в економіці.

Дійсні причини проблеми необґрунтованих, а також "штучних" банкрутств, які мали місце при застосуванні Федерального закону "Про неспроможність (банкрутство)" зразка 1998 року, полягали аж ніяк не в ліберальних умовах і зовнішніх ознаках неспроможності, а скоріше в діяли тоді законоположениях, котрі дозволяли чисто механічне порушення справи про банкрутство, за яким слід було обов'язкове введення першої процедури банкрутства - спостереження, по неперевіреною (з точки зору законності та обгрунтованості) зая лению кредитора.

До честі нового Закону про банкрутство вказаний недолік правового регулювання неспроможності усунутий. Тепер відповідно до п. 3 ст. 40 Закону до заяви кредитора про визнання боржника банкрутом мають бути додані вступили в законну силу рішення суду, арбітражного суду або третейського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника, а також докази направлення (пред'явлення до виконання) виконавчого документа до служби судових приставів і його копії боржнику . Заява кредитора, подану з порушенням даних вимог, арбітражний суд не приймає до розгляду, а повертає заявнику (ст. 44 Закону).

У разі винесення арбітражним судом ухвали про прийняття заяви про визнання боржника банкрутом даний факт більш не тягне за собою автоматичного введення щодо боржника процедури спостереження. Зазначена перша процедура банкрутства може бути введена тільки за результатами розгляду обгрунтованості вимог заявника до боржника, за винятком випадку порушення справи про банкрутство на підставі заяви самого боржника, коли спостереження вводиться з моменту винесення арбітражним судом ухвали про прийняття такої заяви. В інших випадках судове засідання з перевірки обгрунтованості вимог заявника проводиться арбітражним судом не менше ніж через 15 днів і не більше ніж через 30 днів з дати винесення ухвали про прийняття заяви про визнання боржника банкрутом. Якщо до призначеного арбітражним судом засідання на його розгляд надходять заяви про визнання боржника банкрутом від інших осіб, підсумки заяви розглядаються арбітражним судом в якості заяв про вступ у справу про банкрутство. Ці заяви повинні бути розглянуті протягом 15 днів з дати судового засідання з перевірки обгрунтованості вимог першого заявника, який звернувся до арбітражного суду (п. П. 6, 8 ст. 42, ст. 62 Закону про банкрутство).

Дивіться також:

Європейська юридична колегія Корисна інформація   Відповідно до нового Закону про банкрутство під неспроможністю (банкрутством) боржника розуміється визнана арбітражним судом або оголошена боржником нездатність боржника в повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та (або) виконати обов'язки по сплаті обов'язкових платежів Несприятливі наслідки альтернативної ліквідації

(Опубліковано 27.06.2014)
(Опубліковано 27 Ліквідація юридичної особи за рішенням учасників (Опубліковано 18.06.2014)
Жорсткість відповідальності ліквідатора (Опубліковано 12.06.2014)
адміністративна ліквідація (Опубліковано 12.06.2014)
Порядок реєстрації випуску акцій при реорганізації акціонерних товариств (Опубліковано 06.06.2014)

Слова жизни
Фотогалерея