1. Види державних органів

Поняття та ознаки державних органів. Механізм держави складається з різних частин, мають специфічне будова і виконують властиві їм функції. Основним елементом цього механізму є орган держави.

Державний орган - це складова частина механізму держави, яка має власну структуру, визначені законом повноваження владного характеру з управління конкретною сферою суспільного життя і тісно взаємодіє з іншими елементами державного механізму, що утворюють єдине ціле.

Як видно з визначення, державний орган має певні ознаки:

• 1) всі органи держави утворюються в законодавчому порядку, який визначає їх компетенцію;
• 2) орган держави є самостійним елементом державного апарату, діє спеціалізовано в системі інших органів, а також володіє владними повноваженнями;
• 3) державні органи тісно взаємодіють між собою. Вони утворюють єдиний соціальний організм, головними завданнями якого є забезпечення нормального функціонування суспільства, захист законних прав та інтересів особистості, охорона зовнішньої безпеки та територіальної цілісності держави.

Види державних органів

За різними підставами державні органи можуть бути поділені на різні види (див. Рис. 11.1).

Мал. 11.1. Види державних органів

- Найбільш істотне значення має розподіл державних органів по порядку їх створення і характером виконуваних ними завдань. Залежно від цього підстави державні органи поділяються на представницькі (законодавчі установи, місцеві органи влади і самоврядування), виконавчі (глава держави, глава уряду, міністерства, місцеві виконавчі органи) і судові (правоохоронні) органи, в тому числі органи конституційного нагляду.

Організаційно державний орган складається з публічно-владної посади або посад, зазвичай ієрархічно пов'язаних, і так званого технічного апарату, що забезпечує публічно-владну діяльність державного органу. Відповідно різняться одноосібні і колегіальні органи. Одноосібний орган складається з однієї посадової особи держави. При цьому одноосібний орган, наприклад президент, відрізняється від посадової особи держави, яка не є державним органом, тим, що в першому випадку компетенції посадової особи і державного органу збігаються. Глава колегіального державного органу може одночасно виступати і як одноосібний орган, якщо він має самостійної компетенцією не тільки в рамках компетенції очолюваного ним колегіального органу. Наприклад, голова уряду може мати самостійної компетенцією при формуванні уряду - колегіального органу [1] .

• - Можна провести класифікацію також за характером повноважень державних органів. Таким чином виділяють органи загальної компетенції (Уряд) і органи спеціальної компетенції (Міністерство внутрішніх справ).
• - Залежно від порядку формування розрізняю органи, що представляють собою спадкову посаду або складаються з таких посад (монарх, почасти палата лордів у Великобританії), а також органи, що обираються громадянами (представницькі органи) або формуються іншими державними органами. В останньому випадку порядок формування може бути простим і складним.

Простий порядок формування означає обрання або призначення посадових осіб одного органу іншим державним органом. Наприклад, Уповноважений але прав людини в РФ призначається (по суті, обирається) Державною Думою Федеральних Зборів РФ. Уряд РФ формується шляхом призначення Голови та членів Уряду указами Президента РФ, причому призначенням Голови Уряду передує голосування по його кандидатурі в Державній Думі. Судді Верховного суду США призначаються сенатом за поданням Президента США.

Складним способом формуються колегіальні органи, до складу яких "за посадою" входять представники інших державних органів. Так, верхня палата парламенту ФРН - бундесрат - складається з членів урядів земель (суб'єктів федерації).

• - Класифікацію також можна провести за структурою або способу організації. У зв'язку з цим державні органи можна розділити на прості (що не мають внутрішнього підрозділу, наприклад нотаріат) і складні (що володіють відповідною структурою організацій, наприклад міністерства, відомства).
• - Нарешті, в залежності від територіальної сфери діяльності державні органи діляться на федеральні, органи суб'єктів федерації та місцеві. Органи, що називаються органами місцевого самоврядування (в дійсності це можуть бути місцеві державні органи), як правило, не є державними і не входять в систему органів держави. Але, як правило, вони не тільки здійснюють місцеве самоврядування (самостійно вирішують питання місцевого значення), але і виступають як специфічні елементи механізму державної влади, оскільки за законом наділяються окремими державними повноваженнями, реалізація яких підконтрольна державі.